Українська наука за час існування радянської влади досягла такого високого розвитку, її діячі опрацювали стільки наукових проблем, що нема ніякої можливості в короткій газетній статті детально описати їх діяльність, або хоча б перечислити питання, які опрацьовує штаб наукової думки України — Академія Наук УРСР.
Проте, в ці дні, коли в Києві відбувається ювілейна сесія, присвячена 25-літтю Академії, хочеться хоча б в кількох словах розповісти про корифеїв української науки, які збагатили людство своїми дослідженнями і винаходами.
Перше слово ми присвятимо президенту Академії Наук УРСР, академіку Олександру Богомольцю. Праці цього вченого, які принесли йому світове ім'я, високо оцінені радянським урядом: академік О. Богомолець — Герой Соціалістичної Праці. Працюючи в галузі науки, яка ставить собі за благородну мету збереження і продовження людського життя, О. Богомолець відкрив чудодійну вакцину АЦС. Вакцина АЦС повертає до життя поранених воїнів. Примінення АЦС в малих дозах при переломах кісток значно прискорює процес їх зрощування. Лікарська практика (АЦС одержала широке розповсюдження і застосовується в багатьох госпіталях і лікарнях) показала, що люди, яким загрожувала інвалідність, стали цілком працездатними, повернулись до трудового і бойового життя.
Видатний біохімік, віцепрезидент Академії Наук УРСР О.В. Палладін подарував фронту вітамінний препарат «Вікансоль». Властивості цього препарату сприяють швидкому згортанню крові. Зараз радянські бійці перед атакою приймають таблетки «Вікансолю». Якщо врахувати, що найбільша смертність при пораненнях на війні відносилась за рахунок втрат крові поранених на полі бою, то стане зрозумілим, яку величезну цінність являє препарат академіка Палладіна.
Неменше значення в області медицини мають досвіди академіка В.П. Філатова. Пересадкою роговиці з ока трупа цей видатний вчений повернув зір багатьом безнадійно сліпим людям.
Спитайте будьякого танкіста про якості наших бойових машин і ви почуєте найвищу похвалу. Радянські конструктори і техніки зробили все, щоб радянські танки були найгрізнішими воєнними машинами. Своєю відмінною боєздатністю наші танки зобов'язані і академіку Е.О. Патону. Цей видатний вчений винайшов автозварний апарат і опрацював найновіший метод автоматичної електрозварки металу. Танки, побудовані за методом Патона, стали грозою для фашистів. Академік Патон за свої праці здобув високе звання Героя Соціалістичної Праці.
В наукових колах всього світу є широко відомим ім'я українського математика академіка М. Крилова, члена багатьох закордонних наукових товариств. Він разом із своїм учнем, членом-кореспондентом Академії Наук УРСР, професором М. Боголюбовим опрацював нову галузь математичної фізики — нелінійну механіку, яка здобула визнання не лише в СРСР, але й закордоном. В Америці, наприклад, не лише видано праці Крилова, але навіть відбулась в 1942 році спеціальна конференція, присвячена опрацьованій ним нелінійній механіці. Праці академіка Крилова в галузі дослідження нелінійних коливальних процесів мають широке практичне значення в питаннях міцності валів авіамоторів, приймання і генерування радіохвиль і т. інш.
Що торкається академіка Т.Д. Лисенка, чудодійного перетворювача природи, то його ім'я настільки відоме кожному колгоспникові, кожному трудівникові землі радянської, що нам залишається сказати лише головне. Міліони тонн картоплі, додатково роджені землею завдяки методам Лисенка, свідчать про велике всенародне завдання, виконане цим вченим.
Можна назвати ще багато славних академіків, які творять українську науку: фізика О. Лейпунського, ботаніка М. Холодного, економіста К. Воблого, літературознавця О. Білецького, лінгвіста Л. Булаховського, фольклориста П. Попова, М. Гришка, який вирощує виноград... у Києві, наших чудових поетів Павла Тичину, Максима Рильського, драматурга Олександра Корнійчука.
Список цей можна продовжувати і за рахунок інших шановних академіків, і за рахунок молодих вчених і наукових працівників численних наукових закладів України. Всі вони будують величну будову української науки і пліч-о-пліч з російськими, білоруськими, грузинськими та іншими вченими творять могутню радянську культуру. Кожен з них, ідучи шляхами, прокладеними всеосяжним вченням Маркса-Енгельса-Леніна-Сталіна, є представником тої радянської інтелігенції, яка «віддано працює на справу оборони нашої країни, безперервно удосконалює озброєння Червоної Армії, техніку і організацію виробництва. Вона допомагає робітникам і колгоспникам у піднесенні промисловості і сільського господарства, рухає вперед в умовах війни радянську науку і культуру». (Сталін).
Вільна Україна
06.10.1944