◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Хліб подорожіє. Маґістрат обіцяв дати ліпшу муку — та на обітниці скінчилося! Хліб є такої самої якости як був, чорний як земля, гіркий, а на відміну — от як нині — квасний, та зле випечений. Нема иншого хліба, нема мяса, нема инших дешевих харчів, а як є, то по лихварських і паскарських цінах. В місті люде хорують, бо не мають чим відживлюватися, не мають відповідної скількости та якости товщів та набілу. Світлий маґістрат та найсвітліша апровізація докладають за мало старань, щоби прийти в поміч.

Нечистота, бруд в місті такий, що, направду — можнаби післати Львів на гиґієнічну виставу, щоби світ побачив, як неповинно місто виглядати. Львівська преса, що треба признати, взиває щодня маґістрат, щоби нарешті забрався до вичищення сміття та заведення якого-такого порядку, але все те не помагає нічого. Є вправді якийсь уряд, що має завдання удержувати порядок та старатися о чистоту — та цей уряд або не в силі або не здатний до свойого діла. Вітрець бавиться сміттям як ті діти вірлами, чорні убрання людей перемінються в сиві — а що найсумніще, множаться та ширяться недуги, бо міліярди ріжних бакцилів уносяться в воздусі і люде втягають їх в свої груди. От малий образець столичного, "королівського", вільного города Львова!

Причина недостачі мяса у Львові. Монополь на достарчення мяса для війська мав досі Торговельний банк у Львові. Та діло це переводив він не дуже фахово, так що кілька останніх днів військо не дістало мяса. На телєґрафічний запит прийшла відповідь від міністерства війни, що поодинокі відділи можуть набувати мясо прямо від мясників по максимальних цінах. Цей розпорядок вийшов тільки на некористь населення, яке тепер майже не бачить мяса.

Найдені скарби. В Пасічній коло Надвірної найдено сім горшків срібної монети з часів Жигмунта ІІІ. та Баторого.

Вперед!