Ще лиш два представленя дасть руско-народний театр у Львові: нинї оперетку "Пташник з Тироля", а завтра в недїлю комедію "Учитель" д-ра Франка. Наш театр не міг повеличатись в часї своєї сегорічної гостини у Львові численною фреквенцією публики львівскої, бо були й такі представленя, що аж соромно ставало чоловікови глянути по салї і побачити стілько порожних місць. Єсли би після тої фреквенції хотїв хто судити о успособленю львівскої публики рускої для рідної сцени, о прихильности і докладаню стараня підпирати єї матеріяльно і морально — то справдї мусїв би прийти до вельми сумних заключень. Хоч і як раді би ми стати в оборонї львівских Русинів, то таки, на жаль, годї их виправдати супротив дїйстности фактів і треба би их остро осудити. Тож щоби бодай в части направити те лихо, повинні львівскі Русини бодай на тих двох послїдних представленях громадно явитись в сали театральній, і тим самим додати матеріяльної підпомоги, а ще більше моральної заохоти нашим артистам, котрі вибирають ся в цїлорічну вандрівку по провінції, сполучену з трудами і пожертвованєм всїх своїх сил для штуки і добра та слави Руси-України. — В завтрішнім представленю возьме участь панна С. Крушельницка і відспіває в антрактах Лисенка "Коби менї намисто" — і Матюка "Цвітка". Отже нова принука!
З львівского університету. Професор Грушевскій заповів уже свої виклади. Читати буде исторію Руси [період давний] 3 години тижднево і исторіоґрафію руску [період давний загальний огляд і критичний розбір важнїйших жерел] 2 години тижднево. Львівскій університет дістає постійно нові сили професорскі, а в наслїдок того побіч чисто фахових викладів бувають часами виклади интересуючі ширшій загал. І так почетний професор Бобжиньскій, віцепрезідент краєвої ради шкільної, читати буде исторію парляментаризму в Польщи, И. Антоневич исторію штуки италійскої в середних віках до року 1500, Войт. Дїдушицкій про естетику, Войцїховскій исторію народів славяньских до року 1000. Д-р Ом. Огоновскій заповів три виклади побіч вправ семинарійних, а то: найновійшій період исторії рускої літератури, порівнуючу складню язиків старословіньского і руского, граматичне поясненє деяких частин старословіньского памятника "Остромирово Євангеліє" а на годинах вправ семинарійних побіч читаня і рецензованя домових робіт слухателїв буде читанє і поясненє вибраних повістій Григорія Квітки Освовяненка. Проф. Калина читати буде з порівнуючої граматики язиків славяньских про творенє пнїв і поясняти деякі тексти старославяньскі. На місце д-ра Файґля, що помер минувшого року, читати буде про медицину судову д-р Вахгольц з Кракова, а проф. Стебельскій, що викладає по руски австрійске право карне, заповів одну годину викладів [по польски] про нові напрями в науцї права карного. На видїлї богословскім знаходимо крім стереотипних викладів один цїкавійшій виклад в язицї рускім о. Бартошевского: "О головних обовязках душпастирских". [Не завадить тут додати, що в проґрамі університету, найвисшої институції наукової, найшли ми в кільканацятьох словах, заповідаючих виклади проф. Грушевского, нї більше нї менше, лиш десять похибок правописних! А прецїнь в неприсутности проф. Грушевского, котрий доперва сими днями до Львова приїздить, корректу міг би був в канцелярії університетскій перевести дуже добре навіть ученик з II кляси нормальної!]
Холєра. Das Oesterreichisсhe Sanitatswesen оголосило оногди справозданє найвисшої ради санітарної, в котрім констатує, що взагалї устає вже холєра в Галичинї, хоч в поодиноких повітах виступає все ще добить сильно. З тої причини міністерство справ внутрішних оголосило дня 18 н. ст. вересня повіти: Богородчани, Калуш, Коломия, Косів, Надвірну, Підгайцї, Снятин, Станиславів, Хшанів, Величку та місто і повіт Краків огнищами холєри. В тиждни від 17 до 23 н. ст. вересня появила ся холєра і в повітах золочівскім та жидачівскім, доси вільних від пошести, а именно занедужало в першім повіті 15, а в другім 7 осіб. Взагалї занедужало в цїлій Галичинї в згаданім тиждни 731 осіб, померло 439, против 1042, взглядно 567 в попереднім тиждни. Найсильнїйше лютить ся тепер холєра в повітах: бучацкім [в згаданім тиждни занедужало в 36 громадах 129 осіб, померло 77, против 231 і 106 попередного тиждня], в підгаєцкім [в 12 громадах занедужало 128, померло 71, против 47 і 14 в 9 громадах попередного тиждня], в рогатиньскім [в 10 громадах занедужало 82 осіб, померло 49] і в товмацкім [в 13 громадах занедужало 58 осіб, померло 30, против 123 і 59 в 16 громадах]. — Дня 26 н. ст. вересня занедужало в Галичинї загалом 65 осіб, померло 48, виздоровіло 54. У Львові не занедужав в сїм дни нїхто, подужали дві особи.
Дрібні вісти. За убійство заступника війта засудив львівскій суд селян: Клосовского на 3 роки і Турка на 4 роки вязницї.
Дѣло
29.09.1894