◦ ◦ ◦ ◦

Останні арештовання. У Львові арештувала міська сторож підпор. укр. військ п. Якова Мельника ур. в Піддубцях коло Рави руської, що був втік з табору полонених. На провінції арештували власти Ів. Кемеровського, інспектора народних шкіл, що вів так знаменито школи в Ґмінді і Вольфсберґу в часі еміґрації, а в Сяноці арештовано о. Константиновича вдруге за те, що пішов був в поле пoзa місто інтернування.

Український театр у Львові. Претяжкі часи пережив наш театр і наші любі артисти що з таким посвяченням своїх сил трудилися для Народньої сцени. Це всі заслужені люде і патріоти. В часі окупації заборонили вистави нашого театру. Цей час був страшнійший для театру як на Україні по 1876 р. Законом Юзефовича проскрибовано укр. літературу, укр. слово. Одно тоді допускав царський указ а це український театр, який тоді на причуд розвинувся.

Управа Укр. театру робила у Львові в окупаційних властій даремні старання. В кінци дістала вона дозвіл грати в Перемишлі. Часи однак зміняються так і тут. Ось ділимося милою вісткою з нашими читачами а саме тим, що театр під управою п. Коссака дістав дозвіл на вистави у Львові і вже в найближчому часі пічнуться його вистави можливо що в неділю.

Що до льокалю то мабуть гратиме в дотеперішній салі "Лисенка" де грає тепер "Teatr rozmaitości". Можливе, що в иншій який салі "Народнього Дому" на що не годять ся відповідні власти з невідомих нам блище причин. Тож кличемо нашому театрові, його дружині в віднову вистав щире: Щасть Боже!

Нині відбуваються наради Комітету над основанєм української політехніки у Львові.

Курс українських гривень піднісся із 128 на 160 К за тисячку. Корони спали вже на 8 сантімів. Гривні платяться отже два рази тільки як корони.

Про фундацію бл. п. посла о. Фолиса в Скнилові на річ Господарської школи, яку доповнив новим наданням його син окремим завіщанням зробленим перед своїм розстрілянням, що наступило на львівській цитаделі 18 марта с. р. пишуть нам ось що: Двір і забудовання понищені ворожою інвазією а тепер нищиться дальше бо нема кому занятися тою справою. Грунт не управлений. Садом завідує якась жінка що служила в небіщика о. фундатора. І добре робить, бо не булоби і так ніякого хісна. "Земельний Банк" чи якась друга інституція є в тій справі грошево заанґажовані, тому відкликуємося до цих чинників, щоби в інтересі їх і цьої фундації передали управу цього хутора комунебудь з місцевих людей або винаняли господарство, щоби не нищіло.

Слуги наші зі Стрийського передмістя варять від часу до часу а все бодай раз в тиждень для увязнених селян зупу і розділюють хліб зі смальцем. Так пр. в цей четвер роздали вони тим нещасливцям під вечір коло 4-ої год. 140 порцій. На цю ціль зібрали з таци в церкві Василіянок 1850 К. а пп. Іван Красовський і Іван Балицький зложили по 10 К. решту слуги і другі громадяне. Гадаємо, що така поміч не буде колідувати з діяльністю инших гуманітарних інституцій, бо людям тим здалибися і сніданя і обіди і вечері а годі ще все звалювати на один "Горожанський Комітет" що стільки доброго зробив і робить. Однак порадою буде порозумітися з Хв. Горожанським Комітетом.

В таборах полонених і інтернованих Українців як ось в Перемишли, Пікулицях і ин. вибух страшний тиф. Польські часописи доносять, що недужих є над 1500 і богато з них вмірає. Священики, які були в нашій редакції а приїхали з під Городенки і Поділя оповідають, що в тих селах похоронили вони доси по 500 людей, що мруть від епідеміі тифу. В північній Галичині приміром Лешневі епідемія вигасає. Треба щоби наші лікарі почали якусь ґреміяльну акцію в тій справі, а може прилучаться й інші орґанізації прим. "Горожанський Комітет".

"Пролом" літ.-науковий місячник, почав виходити в Станіславові заходом п. Ів. Чепиги ґімназійного вчителя. 1-ше число гарно зредаґоване. Річію нашої публики, підтримати матеріяльно і морально цей гарний журнал.

Янічари. Від 1. XII. 1918 р. до кінця липня с. р. перейшло на римо-катол. обряд 1.150 перевертнів! Чи то Польщі вийде на добро й чи те ломання конкордату папи дасть щастя й добро тим, які перетягають, це инша річ. Ми держимося етичної основи, бо як каже приповідка "Добре роби, тоді й добре буде".

Шкільні реформи. В середних школах завела австр. Рада Шк. Краєва коедукацію. Дівчата будуть отже разом вчитися з хлопцями. Та сама рада шкільна розписала також конкурси на посади директорів гімназій, причім терно укладають учительські збори. Розводиться також аґітація, щоби усунути з ґімназії науку латинської мови. Такі реформи пропонував у нас о. Застирець в брошурі: "Конечна реформа шкіл", яка вийшла кілька літ тому в Відні.

Нова Рада