◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Справа східної Галичини. З Парижа надходять відомости, що справу східної Галичини відложила мирова конференція на неозначений час. Анґлійці уважають східну Галичину за окрему державу, Французи бажають стислого її получення як автономічної території з Польщею.

Петлюра в справі східної Галичини. На основі інформацій з найбільше авторитетного жерела можемо донести, що вістка про те, неначеби Петлюра годився на прилучення східної Галичини до Польщі під кождим оглядом минається з правдою.

Український комунікат з 9. вересня. В погоні за неприятелем (большевиками) взяли наші війська з північного сходу залізничий вузол Бізулю і посуваючися вперед дійшла до Чубівки і міста Ананець. На північний схід від Балти облягаємо Піщану. Битва довкола залізничого вузла Христинівка йде дальше. Наші війська займають корисні позиції. На инших відтинках нічого нового.

Торговельна Школа Тов. "Просвіта" у Львові. В шк. р. 1918/19 записалося до цеї школи 130 учеників і учениць. Школа числила 4 кляси: мішану приготівку, дівочу й хлопячу І. кл., та мішану ІІ кл. Наслідком еспанки і війни науку перервано 15. цвітня 1918 і піднято на ново так як у всіх львівських школах доперва 5 мая 1919, ведено одначе її довше, бо до 19 липня. Ученики(иці) вчилися пильно і поробили значні поступи, одначе в так короткім часі не можна було вичерпати наукового матеріялу, тому клясифікацію відложено до кінця жовтня 1919. В школі вчили фахових предметів учителі, що покінчили висші торговельні студії і відбули торговельну практику, торговельного законодавства радник висшого краєвого суду, суддя, а загальне образуючих предметів ґімназіяльні учителі. Від 1 червня 1919 ведено при школі курси для дорослих, на яких подавано науку анґлійської мови в трох відділах по 10 учеників. Вчила родовита Анґлійка, дипльомована учителька реформованої школи світових мов. Крім цего був курс бухальтерії з 18 і стеноґрафії з 9 учениками. Вчили фахові учителі Торговельної Школи.

Жертви большевицького режіму. З Київа доносять, шо большевики розстріляли там члена Центрального Комітету В. Петрушевича, предсідника київського комітету протибольшевиків і директора видавництва "Час" М. Синицького та члена "Нар. Партії" Ф. Селецького.

На еміґрації. В Моравській Остраві істнує українське товариство "Просвіта", в якім гуртуються наші еміґранти.

Вперед!