◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Від видавництва "Впереду". По довгій-предовгій проволоці видаємо отсе, 83-те з ряду, число "Впереду". Останнє (82-ге) число зійшло з датoю: вівторок, дня 18. марта. Того самого дня розпорядком дирекції поліції (датованім 18 марта) завішено "Вперед", покликуючися на §7. прес. зак. з 1869 року. Разом з завішенням часописі арештовано всіх членів редакції і управителя друкарні, а льокаль редакції і адміністрації та друкарню запечатано. Дня 10. мая випущено арештованих на волю, опісля отворено запечатані льокалі. Помимо наших старань, на відновлення "Впереду" не позволено. Щойно в неділю, дня 31. серпня дістали ми дозвіл на відновлення часописі.

Видаючи отсе число "Впереду" зaявляємо, що, держучися вірно й твердо наших провідних ідей, — ідемо далі тим самим шляxoм, яким ми досі йшли. Ми переконані, що ті прихильні відносини нашого громадянства, яке помагало нам у дуже важких хвилинах, стрінуть нас і далі в нашій праці. Вперед, до діла!

Робітничі збори у Львові. В неділю, дня 31 серпня, відбулися у Львові збори промислового товариства столярських робітників "Збори Товаришів", у власнім домі, при вулиці Пішій. Збори, на яких явилася поважна скількість членів, були зовсім справоздавчі і то за час від 1914 р. до останніх днів. Ізза воєнних подій та з причини здекомплєтування виділу, якого члени повнили та й ще повнять воєнну службу — не можна було скорше зібратися.

Збори відкрив голова товариства т. Микола Гарасимець, який іменем уступаючого виділу здав звіт з діяльности. Касовий звіт здав т. Тодоровський. Збори на внесок контрольної комісії уділили цілому уступаючому зарядови абсолюторію, почім вибрано новий заряд, а на голову знова вибрано тoв. М. Гарасимця.

Перше засідання нового заряду, на якім наступить уконституовання, відбудеться в пятницю.

Освободження інтернованих Українців. "Słowo Polskie" доносить, що з таборів інтернованнх і полонених пускають чимраз більше Українців. Між иншими мав відійти на схід транспорт з Вадовиць в силі 750 мужа. Звільнення Українців уважає "Słowо Р." за передвчасне.

Афіші "Впереду" — на мурах міста. Beликою сензацією дня були вчора розліплені у Львові повідомлення, що цей так довго очікуваний наш "Вперед" таки вкінци побачить знова денне світло, піде з хати до хати та з рук до рук по цілім краю. Громади цікавих читало афіші. Радість видно була на всіх лицях, на деяких зацікавлення, на деяких лиш здивування. І ми всі тішимось, що "Вперед" не буде вже більше тиснутися в тіснім Львові, а піде в цілий край нести наші кличі.

"Хвостики" — ці страшні воєнні тортури наших жінок ше не перевелись у Львові. Перед склепами "рейоновими" чи "міськими", перед різником чи перед складом вугля — товпляться наші жінки в цих довгих, кільканацять або й кількадесять метрів довгих хвостах, цілими годинами від раннього ранку очікуючи на кілька кільоґрамів бараболь або на кусничок мяса чи троха вугля. І не можуть найти способу на це наші "батьки міста", щоби нарешті знести сі тортури, яких уже нема по инших містах. Треба би, щоби так колись котрийсь з тих "старших" батьків міста перейшовся вулицями, станув собі хоч на хвилину дecь в якімсь "хвостику" та послухав, що люди думають про цілий апровізаційний апарат про раду міста в "хвостику" й та про инші дуже а дуже цікаві річи!...

Вперед!