Першою справою нарад віча була реґуляція рік. Реферував селянин Иван Сквара з Коросняньского. Найбільшим нещастєм для рільника — говорив референт — повінь, бо не лиш нищить єго цїлорічну працю, але і заносить поля рінею або забирає раз на завсїгди цїлі кусні поля. Повеням можна зарадити лиш переведеною реґуляцією рік. А в тім напрямі трактуєсь Галичину по мачошиному. Референт дорівнав Тироль з Галичиною і датами статистичними виказав, як мало дбаєсь о Галичину. На реґуляцію рік в Тироли видано міліони і переведено єї, а в Галичинї реґуляція поступає дуже пиняво. — Селянин Трачевскій з Сяніцкого представив кривди, яких зазнають селяне при переводженій реґуляції рік. — Кс. Стояловскій рівнож вказав на неправильности, які дїють ся при реґуляції і радив, щоби в дотичній резолюції помістити о тім замітку. — П. Єґерман був противний спеціялізованю резолюції, бо треба би в нїй згадати і о многих важнїйших річах, як н. пр. о забудованю потоків гірских, о охоронї лїсів. Закон о охоронї лїсів истнує лиш на папері, бо в дїйстности нищить ся лїси в страшний спосіб. У нас видає ся на реґуляцію невеличкі суми, і длятого не можна нїчого зробити, а крім того се, що зробить ся, немного варта, от хоч би пляни реґуляційні, виготовлені перед десяти роками за квоту 100.000 зр., пійшли мишам на снїданє. Для хосенної реґуляції треба видати від разу великі гроші. Селяне повинні пригадати своїм послам, що залїсенє пустарів, меліорація ґрунтів і реґуляція рік, повинні им більше лежати на серци, анїж побільшуванє дирекцій скарбових і підвисшанє платнї крилошанам. — Віче приняло одноголосно резолюцію, котрою візвано послів до ради державної, именно вибраних з менших посїлостей, щоби у правительства постарали ся о як найскорше переведенє реґуляції рік галицких.

 

Селянин Ольшевскій з Искринї, пов. коросняньского, реферував справу полученя обшарів двірских з громадами. Тягари публичні розложені нерівномірно — говорив Ольшевскій — і двір, маючій більше доходу, не платить анї половини тих тягарів, що громади. Хоч суть закони, котрі накладають і на двори деякі тягари, але в тих законах суть форточки, котрими властителї обшарів двірских можуть виминути ті тягари. Так н. пр. конкуренція церковна, дорогова, шкільна. А знов що-до удержаня бідних і плаченя коштів в шпиталях, то двір не має нїяких видатків і край мусить платити за економів і службу двірску. — По промові п. Обминьского нотаря зі Жмигорода і селянина Кльоса з-під Дембици — ухвалено резолюцію, що селяне будуть домагати ся всїми силами усуненя теперішного подїлу на обшари двірскі і громади, та будуть підпирати при виборах лиш тих послів, котрі заявлять ся за тою справою. Внесеня Рутовского і Пілята о громадах окружних і збірних уважає віче шкідними, бо збільшають кошти адміністраційні, а не вирівнують тягарів податкових і конкуренційних натомість домагає ся ухваленя внесеня Ст. Поточка.

 

Справу закона ловецкого реферував селянин Шаєр з Ряшівского. Теперішний закон ловецкій кривдить селянина в кождім напрямі, зачавши від ліцитації польованя в полученю з т. зв. Wаffеnраss-ами а скінчивши на карах за убитє шкідної звірини. Одного селянина засудив ряшівскій суд за убитє серни на рік вязницї, а таку саму кару дістав другій за убитє свого тестя. — Відповідну резолюцію ухвалено.

 

Довшу дискусію викликала справа реформи виборчої, реферована п. Стапиньским, редактором Рrzуjасіеl-а ludu. Референт зазначив, що рівність, запоручену конституційними законами, можна осягнути лиш як найширше розширеним правом виборчим. Кождий повнолїтний повинен мати право голосувати — се прінцип, до котрого треба всїми силами змагати. Але що у нас за-для браку шкіл і невідрадних відносин сїльских значна частина населеня сїльского не знає читати і писати, та що дальше за-для недостачі всякої просвіти значна часть населеня сїльского могла би несвідомо пійти на руку реакційним елєментам, а вкінци, що противники рівности підбурюють рільників противити ся загальному голосованю, то віче узнає на тепер найвідповіднїйшим домагати ся розширеня права голосованя і безпосередних виборів. Хто на се не пристане, сей не може числити на голоси селян при будучих виборах, а всї вічевики мають розвинути агітацію в тім напрямі.

 

В дискусії забрав першій голос кс. Стояловскій. Представивши теперішні перекупства виборчі, докоряв селянам, що не вміють шанувати своїх прав. Христос научав, що всї люде рівні, а бідний але честний єсть більше варт анїж богатий "гунцвот“. Докоряв тим селянам, що противні реформі виборчій за-для якогось фальшивого аристократизму і не хотїли би голосувати разом з своєю челядею. Захочує ся вам нових гербів, нових дипльомів — кликав бесїдник до вічевиків. Закінчив вказанєм, які користи вийдуть з загального, безпосередного і тайного голосованя. — Відтак промавляли три селяне: Вуйцік, Шаєр і Сандуляк, вказуючи на теперішну практику виборчу. Шаєр сказав, що пос. Єнджейович вислав війтів з Ряшівского на свій кошт на виставу і віче, щоби зєднати собі их симпатії, але і устроїв се все так штудерно, що війти не змогли приїхати на віче і будуть аж на зїздї "кулок“. Сандуляк порівнав теперішну систему виборчу до вовка і псів. Погадаймо, що вовк хотїв би годувати ся при помочи своїх слуг і найшов би собі псів. Єсли би пси пійшли на лови, то чи принесли би они вовкови мясо? Нї, принесли би тілько кости. Така сама річ з нашими правами, котрі при посередних виборах віддаємо виборцям і длятого дістаємо лиш самі недогризки. — Д-р Франко радив добиватись реформи виборчої трема способами: петиціями, вічами і депутаціями, висиланими у відповідній порі до парляменту. — Проф. Єґерман радив при будучих виборах инакше братись до річи. Христос проганяв з святинї торговцїв — говорив бесїдник. — Так і ви при правиборах гонїть торговцїв, чи они будуть в свитї, чи в халатї, чи в рясї, чи — о ганьбо — в мундурі цїсарскім! — Віче ухвалило одноголосно резолюцію.

 

З черги реферував редактор Вислоух о теперішнім станї справи селяньскої, котра проявляє ся в трех напрямах: борба в оборонї дрібної власности і гляданє нових доріг економічних. В квестії будучих виборів соймових предложив утворити краєвий селяньскій комітет центральний з 15 членів, до котрого би відтак війшло ще по двох відпоручників з кождого повіту. — Се внесенє не допустив комісар правительственний до голосованя, а взглядно до вибору комітету, і длятого поручено занятись тою справою презідії вічевій.

 

Ухвалено відтак після реферату Сквари резолюцію в справі закона дорогового, щоби тягари були рівномірно розложені.

 

Що-до праси людової ухвалено підпирати такі часописи, котрі підпирають справу селяньску по мисли ухвал віча.

 

Що-до "кулок" і "Оswiat-и ludow-oї" ухвалено громадно вписуватись, щоби тим способом можна було переперти при виборі видїлу своїх людей і надати тим товариствам відповідний напрям.

 

Пос. Ив. Поточек складав мов би справозданє з своєї дїяльности в радї державній і радив, щоби хлопів вибирати послами до тїл парляментарних.

 

По ухваленю адреси для Корнила Уєйского і кількох поменших справ — закрито віче пізно вечером.

 

Дѣло

29.08.1894