П. Софрон Недїльскій, професор ґімназії станиславівскої, перенїс ся вже сими днями до Коломиї, щоби обняти управу руских паралєльок в тамошній ґімназії, і він вже займесь переведенєм повакаційних вписів до двох кляс руских. П. Софрон Недїльскій урядувати буде в Коломиї в такім самім характері, як проф. Григорій Цеглиньскій в руских паралельках ґімназії в Перемишли.
Комітет руских народних товариств, котрий виставив і удержує рускій павільон на виставі, відбув вчера під проводом д-ра Д. Савчака засїданє головно за-для наради над окрашенєм павільону і повитанєм Є. Вел. цїсаря, коли зволить загостити до него. Рішено павільон украсити, а на принятє цїсаря в павільонї являть ся голови або заступники голов товариств і виставцї з руского павільону. Промови до цїсаря в павільонї нїякої не буде — натомість, як довідуємось, в уложеній і оголошеній урядово проґрамі гостини цїсаря у Львові зроблено тоту зміну, що на виставі цїсаря повитає не сам оден кн. Сапіга, як то було уложено й оголошено урядово, але кромі него й д-р Савчак рускою промовою.
Радикальне товариство політичне "Народна Воля" в Коломиї скликує на день 16 н. ст. вересня віче до Львова.
Руско-народний театр перебуваючій тепер в Перемишлянах, мав би з Пepeмишлян в перших днях вересня приїхати на представленя до Львова. Згадуємо о тім яко о річи не зовсїм ще певній, бо персонал артистичний через свого делєґата, висланого вчера до Львова, звернув ся до видїлу "Рускої Бесїди" з предложенєм, щоби приїзд театру до Львова ще відложити — головно з тої причини, що по відходї пп. Лопатиньских з руского театру мусять в их ролях відповідно вправити ся другі сили артистичні. На такій лад театр переїхав би з Перемишлян до Бережан. Перед виставою видїл "Рускої Бесїди" носив ся з гадкою спровадити до Львова трупу україньску або бодай якесь число знатнїйших україньских артистів і артисток — і навіть вів в тім напрямі переговори. Добре стало ся, що до того не прийшло, бо сезон виставовий, як не дописав купцям і промисловцям у Львові [котрі загалом нарікають на застою интересів], так не дописав і театрам та концертам... По великих надїях — розчарованє.
Дирекція почт і телєґрафів у Львoві розпорядженєм з 1 мая с. р. ч.24972 [уміщеним в ч.15. т. зв. Gircular-Verordnung-ів з сего року] наказала підвластним собі урядам уживати в рускім письмі правописи фонетичної, заведено і до шкіл. Рівночасно подала дирекція урядам до відомости, що правила нової правописи можуть навчити ся з виданої накладом шкільним дотичної брошурки про нову руску правопись. Брошурка тая коштує лише 8 гелєрів, а шкода, що дирекція почт і телєґрафів не поступила так, як презідія краєвого суду висшого, що згадану брошурку розіслала судам рівночасно з своїм розпорядженєм дотично уживаня нової правописи.
Буря з громами лютила ся вчера вечером в охрестности Львова. Буря мусїла бути грізна, бо перервала телєґрафічну комунікацію між Віднем, Краковом і Львовом. В наслїдок сего не дійшли нинї рано нїякі телєґрами до Львова. В Рудках ударив грім в дім, де містить ся староство і спалив єго.
Пропала дївчина. З Новосїлки коло Нараєва пише Петро Дмитрик: З початком сего місяця 20-лїтна дївчина Гаська Дмитрик пропала, як камінь у воду. В недїлю рано скоро сонце зійшло, поснїдала і вибрала ся до церкви — і від тогді єї нема. Може хто знає, де она обертає ся, то най дасть знати до Новосїлки. Она білява, лиця подовгастого.
Спекулянти копальники нафти в Дрогобиччинї, захопивши з-давна грунти в Бориславі а опісля в Східници під закопи, кинулись тепер на села Кропивник і Опаку, надаючись докопати ся там щедрих жерел нафти. Отже уже від пів року виарендовують тайком від кропивницких і опацких селян грунти на 25 лїт під услівями для селян незвичайно некористними, можна сказати: за безцїнь. Кажемо се на основі певних информацій — і уважаємо за свій обовязок остерегти влacтитeлїв грунтів з Кропивника і Опаки, щоби не давали ся визискувати, — нехай з виарендуванєм своїх грунтів за леда-що не спішать ся, бо потому будуть жалувати. Спекулянти нафтові на Бориславі поробили міліони, а колишні властителї нафтодайної землї тяжко обдурені пійшли з торбами, коли не погинули в закопах...
Жидівскі сіоністи в Тернополи заснували сими днями товариство "Бней Сюн" зн. "Сини Сіона". Цїлію сего товариства єсть підпиранє кольонізації в Палестинї жидівскими еміґрантами з Россії і Румунії [чому не з Галичини? — Ред.], плеканє літератури і язика єврейского при помочи засновуваня народних читалень, виховуванє і образованє дїтей в народно-жидівскім дусї. На згаданих зборах були аґітатори сіонізму: кандидат рабінскій з Перемишля Ляндав і кандидат адвокатскій зі Львова д-р Ґершон Ціппер. До товариства приступило покищо около 300 членів, переважно з кругів неинтеліґентних. Щоби уможливити приступленє до товариства і незаможним установлено одноразове вписове на 20 кр. і місячну вкладку на 10 кр.
Дрібні вісти. З Рудок доносять, що оногди підчас бурі грім вдарив в будинок тамошного староства і будинок згорів. — Минувшого тиждня помер в Перемишли купець і радний міста Л. Ґанс, відзначений золотим хрестом заслуги. — У Львові помер Жигм. Калицкій, властитель аптики з Перемишля, в 44-ім роцї житя.
Дѣло
28.08.1894