Про нове товариство руских женщин в Чернівцях, о котрім у нас була коротка згадка вчера в "Дѣлї", одержали ми отсе письмо від пані Ольги Кобиляньскої з Черновець: "Буковиньскі Русинки обох таборів завязали спільно товариство руских женщин, котре має на цїли вспирати рускі сироти-дївчата, будити і скріпляти свідомість національну, ширити просвіту між жіноцтвом низшої верстви і взагалї зорґанізуватись на лад жінок нїмецких до практичних цїлей; при тім здержувати дївчата від переходу в чужі табори, подаючи им прибіжище і нагоду до науки. Ц. к. намістництво потвердило сими днями статути згаданого товариства — і живемо надїєю, що бодай в жіночих кругах не наступить роздор, котрий наводить на Русь сумні наслїдки а ворогам нашим лиш успіхи. З огляду на чисто-гуманну цїль будуємо на правдиві щирі серця і щиру волю. О скілько она покаже ся, побачимо."
Про архієрейску візитацію Преосв. еп. д-ра Пелеша пишуть нам з деканата кросняньского: Преосвящений вїхав до нашого Деканата досить несподївано, бо власти і духовеньство дізнали ся доперва днем наперед, а мимо того всюда, почавши від Кросна, витають єго торжественно. В Кроснї, повитаний всїми властями місцевими, відвідав всї костели, а відтак в супроводї духовеньства і ц. к. старости удав ся на ніч до Чорнорік. Громадяне малої і убогої сеї парохії [село числить ледви 320 душ] повитали архієрея хлїбом-сїлью. По звізитованю сеї парохії переїхав владика до Ванївки, а з-відтам сегодня [24-ого] до Ріпника.
П. Франтішек Ржегорж, звістний писатель ческій, почестний член товариства "Просвіти", загостив на короткій час з Праги до Галичини. Оглянувши краєву виставу, особливо віддїл етноґрафічний, яко свою спеціяльність, і починивши заходи для закупна деяких предметів з етноґрафії рускої, виїхав на кілька днїв до Стрия відвідати свою сестру. Сими днями вергає п. Ф. Ржегорж до Праги.
Трамвай в Станиславові. Сими днями донесли ми, що в Станиславові завязало ся товариство, що наміряє освітлювати цїле місто елєктрикою. Тепер знов доносить тамошний Kurjer, що друга спілка фінансова старає ся о концесію на нафтовий або ґазовий трамвай. Спілка заходить ся коло справи вже кілька місяцїв і обчислила, що трамвай виплативсь би в Станиславові.
Громадну прогульну зі Стрийщини на виставу львівску визискують і натягають за дирекцією вистави дальше часописи польскі в тенденщях політичних. Нїчо дивного! Ми з жалем бачили і при кождій нагодї констатували від самого початку вистави, що гостина руских дїтей і селян на виставі надуживає ся до політики в дусї польскім, а що найчисленнїйшу доси звербовано прогульку зі Стрийщини, де остатними часами проявляє ся живійшій рух рускій між народом, то й зрозуміло, чому при сїй нагодї бляґа і самодурство польске проявили ся в такім високім степени... На той темат поговоримо в найблизшім числї ширше.
Геройскій хлопець. Сими днями переїздив через ріку Бистрицю коло Старого Лисця селянин з Невошина, Иван Баран з жінкою і дочкою. Вода перевернула віз і цїла родина стала потопати. Стоячі на березї селяне приглядали ся рівнодушно погибели трех душ і лише 14-лїтний хлопець Антін Ткачук рішив ся поспішити потопаючим на поміч. Він скочив в воду і по сильних змаганях винїс на берег дочку Ивана Барана. Баран виратував ся сам, а жінка потонула.
Дрібні вісти. В Станиславові померла дня 23 н. ст. серпня Софія з Замів Стебельска, жена професора університету у Львові д-ра Петра Стебельского а дочка директора галицкої каси щадничої у Львові Фр. Зими. — В Мангаймі — як пише Веrliner Tagblatt — ранено в часї проби кравця Дового, винаходця панцира "неперепускаючого" куль. — В Шавници в часї сегорічного сезону гостило до дня 16 н. ст. серпня 1540 родин а 2575 осіб.
Дѣло
25.08.1894
