◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Чотиро-клясову руску школу имени Маркіяна Шашкевича у Львові ухвалила рада міска на вчерашнім засїданю перенести з дотеперішного єї поміщеня при улици Городецкій до дому під ч. 26 при улици Скарбківскій т. є. там, де була поміщена перед трема лїтами. Се перенесенє наступило на просьбу "Народної Ради", котра в петиції до ради між иншим жадала й лучшого поміщеня тої школи, нїж було при Городецкій улици. Тепер, коли бодай одна недогода усунена, обовязком єсть львівских Русинів подбати, щоби фреквенція в тій школї збільшила ся.

Впреосв. митрополит Сильвестер Сембратович виїхав передвчера на кілька днїв до Унева, де в понедїлок, яко в день Успенія Пр. Богородицї, відбуває ся храм, на котрім буде відправлена архієрейска св. литургія.

Нове руске товариство. В Чернівцях завязало ся "Товариство руских женщин на Буковинї". Се товариство має займатися просвітою дївчат буковиньских і образованєм их в домашнім господарстві. Статути товариства потвердило вже буковиньске правительство.

Барон Яромир Мунди, знаменитий філянтроп, звістний оснуватель славної на цїлий світ институції ратункових товариств, застрілив ся вчера о годині 1½ в полудне у Відни в Пратері над берегом Дунаю. Мунди пpиїxaв вчера з Бадену до Відня, проходжував ся довшій час над каналом Дунаю, а потім уставив ся так, щоби по вистрілї упало тїло у воду. Однако він упав на берег, де єго по якімсь чacї найшла поліція вже мертвого і відставила тїло до шпиталя на Леопольдштад. Мунди, котрого послїдними часами переслїдували антісеміти, тepпiв від року на печінку. Причина самоубійства сего чоловіка незвістна; одні кажуть, що роздразненє нервів і знеохота до житя, другі що невилїчима недуга. Небіщик мав вже від довшого часу згадувати про нaмip самоубійства і любив вести розмову про се, яка смерть найлекша. — Бар. Яромиря Мунди родив ся 1822 року; по окінченю ґімназії вступив до войска і дослужив ся ранґи капітана. В войску служив Мунди до 1855 року, а відтак посвятив ся медицинї. Яко лїкар відбув всї кампанії в Европі. По огни в Рінґтеатрі заложив в Мунди охотниче ратункове товариство. Від сего часу була ся гуманна институція цїлею єго житя. Закладав всюди ратункові товариства, між иншими в Кракові і у Львові. Мимо старшого віку не щадив трудів, був всюди сам, поучував і заохочував. Згодом повстали на лад віденьского такі-ж ратункові товариства майже в цїлій Европі і в них лишив собі покійний нерукотворний памятник.

Фальшівник одноґульденових нот. В Сяноцї відбула ся карна розправа против 21-лїтного челядника мельницкого Іосифа Паливоди і против єго двох сестер 23-лїтної Анни і 17-лїтної Марії. Іосиф Паливода, син бідної зарібницї з Прусика коло Сянока, зарабляв в млинї 4 зр. місячно. Не могучи вижити з сего, попав на гадку підроблювати одноґульденові ноти. При помочи звичайного ножика вирізав на буковій дошцї цїлу матрицу ґульдена з такою точностію, що відбитки лише з трудом можна було відрізнити від правдивого друку. Ся обставина ще дивнїйша, єсли зважить ся, що Паливода не уміє навіть нї читати нї писати. Зробивши матрицу відбив відтак 19 фальсифікатів на звичайнім папері, при помочи синього паперу до копіованя. З того пустив Паливода в Перемишли 15 нот, не звернувши на себе нїчиєї уваги, аж при видаваню 16-го ґульдена арештовано єго в Сяноцї. Так само єго сестри одержали від него три штуки і дві з них видали а доперва трету заквестіоновано. При оногдашній розправі признав ся Паливода до всего і оповів подрібно в якій спосіб підрабляв гроші. По переведеній розправі засуджено Паливоду з увзглядненєм лагодячих мотивів на 3 роки вязницї, сестри ж звільнено, бо не доказано им вини а они не признали ся, що були з братом в змові.

Анальфабети у войску. Після урядових виказів припадає на 1.000 новобранцїв в Швеції 4 анальфабетів, в Швайцарії 5, в Нїмеччинї 12, в Голяндії 18, у Франції 123, в Анґлії 127, в Бельґії 154, в Австрії 388, в Италії 480, в Испанії 700, а в Россії 738.

Дрібні вісти. В Самборі помер Антін Кромер, купець, загально поважаний в містї і охрестности. — Буковиньске правительство именувало д-ра Атан. Окуневского повітового лїкаря в Сторожинци повітовим лїкарем І-ої кляси. — Командант корпуса ґен. Віндішґрец візитував оногди залоги войскові в Чернівцях і Жучцї.

Дѣло