Українська Галицька Армія опустила рідну землю, приневолена до сього боями на двох фронтах. Армія Галлера зломила умову і замість на більшовиків пішла проти нас а що мала виряд і стріловину від Антанти, тому ми мусіли залишити покищо боротьбу о Галичину. Плече об плече з братами з над Дніпра стаємо до боротьби з ворогом, який загрожує порядкови цілої людськости і унеможливлює її соціяльний розвій. Українська Галицька Армія стає в пригоді цілому світови, жертвує майно і життя, щоби ділом доказати, що Український Нарід хоче здобути собі право і силу рішати про свою долю і стати рівнорядним членом між иншими державами світа.
Кождий вояк мусить в повні розуміти сю велику задачу, яку маємо тепер сповнити.
Боремося за права всіх людей без ріжниці народности і віри. Боремося з противником, який знущається над мирними горожанами, загрожує їх життю і маєткови, унеможливлює торговлю і промисл. З повним вдоволенням приняв я до відома вісти з ріжних сторін, що Українська Галицька Армія зєднала собі в освободжених сторонах Наддніпрянщини необмежене довіря населення.
Взиваю всіх командантів, старшин і підстаршин подбати про се як найстрогійше, щоби нерозважні одиниці не підкопали сього довіря самовільними вчинками. Кождий жовнір мусить се мати живо в памяти, що він є оборонцем права, для того має всюди поступати після закону і дбати про се, щоби ні цівільні ні військові не нарушували ніде законів. Торговля і промисл зацвитуть, уступить дорожнеча, яка передовсім воякам дається в знаки, але лише тоді, коли військо на кождім кроці припильнує, щоби вернули спокій, порядок, безпечність життя для кождої людини без ріжниці народности і віри. В тих обставинах, які утворили більшовики, не може розвинутися ні торговля, ні промисл, тому що ніякий розумний купець не хоче наражати себе ні свій товар на небезпеку. Коли се робить, ставляє високі ціни, а се потягає за собою дорожню, яка доходить до нечуваних границь. Для справи цілої людськости а передовсім для нашої власної справи заходить конечна потреба, щоби і на дальше запобігати проступкам поодиноких нерозважних одиниць зглядом населення, а коли такі лучаться, карати їх з як найбеззгляднійшою строгістю. Рабунки, убивство, граблення належить, як се воно заряджено, безумовно карати смертю. Сподіюся, що де сеї кари не прийде, бо всі борці з Галичини як добре карні жовніри, всюди поступатимуть після закона і після наказу, достойно сповнять свої обовязки і закінчать своє діло до часу, коли зможемо в повній силі, в залізній карности розпочати поворот до нашої Галичини.
Тепер маємо доказати, що поступаємо розважно і по людськи, та що ми не є ніякі розбійники, як нас наші ворожі сусіді плюгавлять перед світом.
Камянець, дня 28-го серпня 1919.
Д-р Евген Петрушевич, Диктатор ЗО УНР. в. р.
За згідність Чмелик, полк. в. р.
Стрілець
19.08.1919