У теперішній воєнний час ми привикли до всяких невигод. Пасажирський рух збільшився, тим то їзда залізницею зовсім не належить до приємних речей. Для чищення особових вагонів Дирекція Східної Залізниці займає численні дружини працівників. Не зважаючи на те, після короткої їзди долівка, лавки й полиці засмічені кусками паперу, рештками їди, недокурками цигарок, сірниками і т. д.
Чим же різниться залізничий вагон від хати? Кожному приємно їхати в чистому вагоні, тим то підчас їзди кожний зокрема повинен подбати про його чистоту. Коли вже подорож тепер невигідна і не належить до приємностей, заощадімо собі принайменше гидкого виду сміття, чи неприємного запаху якоїсь рідини. Це немаловажна дрібниця.
Коли ж приймаємо засаду, що треба дбати про чистоту в залізничому вагоні, то це ще не дає нам права викидати відпадки крізь вікно. Частенько трапляються донесення, що когось, що стояв при залізничому шляху, покалічила пляшка, викинена крізь вікно вагону. Бувало й таке, що від недокурка цигарки, що його необережно викинули крізь вікно, не згасивши вперед, вибухла пожежа.
Немає ради на те, що в вагонах стиск і невигода, але ж стараймося принайменше ввічливою поведінкою надолужити ці недоліки.
Буває так, що вагон повний. В останній хвилині перед від'їздом поїзду хтось хоче ще всісти. Скільки ж то разів трапляється, що якась жінка, чи чоловік залишаються на стації тільки тому, що пасажири при дверях не впустили нікого до вагону — бо "вагон повний". Тимчасом трохи доброї волі, прихильности до ближнього, а місце для стояння напевно знайдеться. Кожний хоче їхати: сьогодні ти зробиш комусь чемність, завтра зробить цю чемність хто інший — як не тобі, то близькій тобі особі.
Очевидно, що серед стиску годі обійтись без того, щоб кого не потрутили. Дрібниця викликує нераз величезну авантюру, що в ній беруть участь майже всі подорожні... Хтось більш зрівноважений і дотепний потрапить втихомирити бурю і все обернути в жарт. Але дуже часто доходить до гострих і прикрих слів, а то й до війни. Якщо кожний трохи уступить, не дійде до цього. Мусимо панувати над своїми нервами, передусім для власного здоров'я, а також з уваги на співподорожніх. Вистерігаймося злобних завваг по думці слів св. Августина: "більше зловиш на ложку меду, як на бочку оцту". Навіть серед сьогоднішніх умов подорож може бути приємніша, якщо самі про це подбаємо.
Рідна земля
16.07.1944