Невміруща сила українського народу.

 

(Замітки під сучасний мент.)

 

Після довгих століть неволі піднялася Україна в огні і пожежі світа, як Фенікс з матері землі. Утворила свою державу на цілім просторі, замешканім нашим народом. З крови і кости синів своіх ограблених і повитих війною утворила своє військо, яке стануло під жовто-блакитним прапором на сторожі своєі землі. Одвічні історичні вороги Москва i Польща узялися за руки, щоби знов загарбати іі богаті землі.

 

Оба вороги вдарили на неі своіми способами, щоби повалити украінську державу і поневолити іі народ та запрягти його до свого великого воза. Москва на свій лад кинула в народ демагогічне гасло більшовицького щастя в комуні, Польща тим більшовизмом обманула цілий західний світ і пішла проти Украіни, щоб огнем і мечем знищити нас.

 

Сім місяців стояло наше військо на окраінах нашоі землі і боролося на два фронти: проти Москви, яка перетягнула темні маси до себе і проти Польщі, що дістала моральну і матеріяльну поміч від Франціі. Польща, красними уклонами до колін великих міра у французьких сальонах дістала військову і оружну підмогу арміі Галлєра. Я — каже — заслоню Европу перед навалою більшовизму!

 

Та замість на більшовиків кинула Польща ту армію на Украіну, проломила нас на заході і виперла наші війська з частини західноі области. І тоді, як ми боролися з перемогою цілого світу, ударила ножем в наші плечі Руминія. Правлячі кола іі заставили Руминію до ролі гиєни, що кидається на раненого в безлюдді. Цей удар в плечі викликав наш відворот. Ми відступали з західної области окружені на три фронти! На цей удар дивиться цілий світ! І кождий чесний чоловік осудить його як слід, — а історія запише його на вічній карті з довічною ганьбою для наіздників, а славою вкриє чола наших борців за волю!

 

Вони не зложили зброі, вони станули перед перемогою цілого світу виперті зі своєі землі — та на чолах ix не сором і ганьба, а гордість і певність, що наша справа не вмре, не поляже!

 

Ще увесь світ в стані безладдя. Наіздники захоплюють скрізь несвоі землі, витягають загарбущі руки по чуже добро, топчуть брудними ногами правду, життя і волю народів.

 

Така кривда не остоіться довго, доля мусить повернути колесо щастя цілого світа в русло справедливости, щоби з хаосу утворився новий світ, нове життя! І тоді залунає і наш голос, як грім по небу, що Украіна для Украінців і ніхто не сміє видирати нам земель по кусочку для панства лукавого, для лакімства нещасного!

 

І француські кола, що кермують цею політикою насильства на сході Европи — знов упадуть, упадуть скоріще, як вони сподіваються. Наш народ переміг не таку силу, наш народ вічний Марко Проклятий, що шукає проти волі цілого світа свого щастя, поки його найде. Він переміг Джінгісхана, переміг давну Польщу, розточив і зломав хребет російської імперії і подужав велику армію німецького цісаря Вільгельма. Всі вони пропали — а наш народ остав на своій землі, і не переможе його польсько-румунський наступ з гарматами Франціі. Бо широка, широка украінська земля! З кождого яру, з кождоі балки підійметься змія на ворогів наших, що йдуть на нашу землю і згинуть вони, як трава муравая серед степу Украіни! Бо наша Украіна встане, мусить встати, на свято волі у весільнім віночку, в якому не бракне ні листочка ні з одноі украінськоі землі покинутої ворогам!

 

Український стрілець

 

15.05.1919