Редактор Осип Боднарович.

 

Львів, 28 червня.

 

Дня 27-го червня ц. р. помер у Львові від недуги серця головний редактор щоденника "Львівських Вістей", щоденника "Рідна Земля" і тижневика "Рідна Земля" Осип Боднарович.

 

Покійний народився в селянській сім'ї 2-го травня 1895 р. в селі Золотники в Підгаєччині. Гімназію закінчив у Бережанах, університетські студії у Львові. Уже на шкільній лавці виявляв Покійний зацікавлення громадськими справами та брав діяльну участь у національному житті. Патріотизм і національна свідомість веліли Йому від перших днів Визвольної Боротьби станути в ряди геройської Української Галицької Армії, з якою пережив ycі її світлі та болючі хвилини. Після війни бере щe більшу участь у громадянському житті, присвячуючись головно студентським справам. Між іншим редагує в цей час студентський журнал "Смолоскипи".

 

Розвій нашого життя чимраз більше схоплює у свій вир молодого журналіста-громадянина і ставить Його на щораз вищі становища по редакціях різних часописів і журналів. Покійний своїм талантом, громадським виробленням і характерністю формує громадську думку, то як редактор "Нового Часу", то як начальний редактор "Нашого Прапора", то як редактор щоденника "Діло", то вкінці як редактор великої кількости календарів ("Календар для всіх", "Український Інвалід").

 

Виснажлива редакційна праця не дозволила розвинутись Його літературному талантові. Все ж таки організує та редагує Він літературно-мистецький журнал "Назустріч", об'єднуючи довкола нього всі українські мистецькі сили краю та закордону. В цьому журналі помістив Він цілу низку критично-естетичних статтей. У тому самому часі бере живу участь як у професійно-журналістичному, так у національно-громадському життю, будучи членом всіх українських товариств та членом виділів багатьох з них.

 

Переживши важний терор большевицького панування, як скромний робітник у фабриці, з приходом Німецьких Військ на доручення громадянства організує та редагує, як начальний редактор, "Українські Щоденні Вісті", а згодом "Львівські Вісті". Одночасно стає Він першим головою Спілки Українських Журналістів.

 

Як журналіст і як редактор визначався Покійний працьовитістю, солідарністю, широким знанням, устійненим світоглядом. У кожній справі найвище ставив добро українського народу. Товариші праці цінили Його, як спеціяліста часописної техніки. Ввесь час держав свою руку на живчику життя; найменша справа звертала Його увагу.

 

Прикмети, які виявляв Покійний у професійній праці, з'єднали Йому загальне признання та пошану в громаді. Великий такт, товариськість, чутливе серце веліли Йому нести по змозі поміч кожному, згідно з христіянською етикою, якій Він був вірний до кінця життя. В нашому громадянстві записав своє ім'я як визначний журналіст і громадянин високих моральних засад.

 

В його особі українська культура втрачає одного з передових її діячів.

 

Осиротив дружину та десятирічного сина.

 

Земля Йому пером!

 

Львівські вісті

29.06.1944

До теми