Фільваркові відносини полягають в тому, що один має владу над іншим, один може іншому наказати, може судити, принижувати, відкидати, — писав Анджей Лєдер і думав про політичні відносини або побутові ситуації. Його визначення ще краще відповідає залежності власник — працівник в малих польських фірмах. Особливо коли цей працівник є українцем.
Штраф за нелегальне працевлаштування іноземця — від однієї до тридцяти тисяч злотих. Стільки би мала заплатити власниця майстерні з виробництва трун, якби вийшло на яв, що вона працевлаштовувала на чорно 36-літнього Василя Чорнія. Нащо ж, однак, нариватися на штраф, коли можна вивезти вмираючу (або мертву) людину до лісу, а його колегам наказати мовчати?
Василь осиротив трьох дітей. Бізнесвумен під арештом. За ненадання допомоги і ненавмисне спричинення смерті їй загрожує п'ять років в'язниці. Це не перша така історія. Минулого року бізнесмен — герой рекламної кампанії мережі магазинів — не викликав швидкої для української працівниці, що перенесла інсульт. Відвіз її на автобусну зупинку. З тої ж причини: працевлаштування на чорно і страх за наслідки. Суд визнав, що винуватець спричинив загрозу здоров'ю жінки, але взяв поляка під захист, бо той був "зразковим громадянином і провадив фірму, яка динамічно розвивається". Суд другої інстанції недавно буквально розтрощив цей вирок і відправив справу на повторний розгляд.
Через польський ринок праці переходить, за оцінками, понад мільйон українців, з яких кількасот тисяч може працювати на чорно. А це означає, що щодня сотні тисяч людей ризикують тут життям, яке для польських роботодавців коштує менше, ніж штраф. Якщо бракує емпатії, то залишається тільки лиш засадити за ґрати "бізнесменів, що динамічно розвиваються".
Ludmiła Anannikova, Piotr Żytnicki
Człowiek tańszy od kary
Gazeta Wyborcza, 25.06.2019
25.06.2019