У зв'язку з реєстрацією мужчин, яка саме тепер проводиться у Львові, відбулося дня 16. ц. м. в год. 17.30 у прибраній емблемами СС Дивізії "Галичина" залі кіна "Одеон", велике зібрання українського громадянства м. Львова, в якому прийняв участь теж штадтгавптман д-р Геллер.
Зібрання відкрив посадник д-р Біляк, який повітав зібраних та з'ясував ціль зібрання, яке має метою поставити ясно перед очі кожному українцеві його обов'язки у цій вирішній стадії, в яку вступила тепер війна. Опісля передав слово штадтгавптманові д-рові Геллерові...
"Українці! — звернувся д-р Геллер до присутніх. — Оце вдруге закликаю Вашу молодь ставати в ряди СС Стрілецької Дивізії "Галичина". Завжди Ви були готові на мій поклик, завжди виявляли повне зрозуміння для тих можливостей, які Вам у цей момент дані. Але дотепер ніколи я не говорив у такій поважній хвилині, як сьогодні. Я переконаний, що ця повага моменту скріпить ще Ваше зрозуміння".
З'ясувавши коротко генезу інвазії та другого фронту, який повстав на настирливе домагання Сталіна, д-р Геллер підкреслив, що неправильно думає той, хто твердить, що події на західному фронті нас не торкають, бо відбуваються на тисячі кілометрів від нас. Навпаки вони стоять у тісному й безпосередньому зв'язку з цілістю подій і мають теж вплив на наше життя.
"З обширів, зайнятих большевиками — говорив далі д-р Геллер — доходять до нас жахливі вістки про вбивства, арешти, вивози, заслання, грабежі і т. п. знущання большевиків над українським народом. Це повинно переконати українську молодь, що вона мусить рішитися взяти збройну участь у боротьбі з ворогом, який всіма методами й засобами йде на знищення її народу.
Большевики забирають силою мужчин до червоної армії й за кілька днів невишколених шлють на фронт? Це тотальна війна у большевицькому розумінні. Їй треба протиставити тотальну мобілізацію всіх творчих сил. У зв'язку з тим, треба змобілізувати всіх боє- і працездатних мужчин. Але як інакше виглядає це у нас. Тут нікого не змушується до військової служби. Тут береться лиш того, хто добровільно заявить свою охоту боротися зі зброєю в руках. Бо в нас військову службу уважається за найбільш почесну.
І якраз українському народові припала ця честь зі зброєю в руках боротися за долю своєї батьківщини й свого народу (оплески). Досі вже українці частинно використали цю можливість, даючи поважну кількість добровольців до Дивізії "Галичина". Зокрема молодь Львова поставилася з повним зрозумінням до цієї справи, бо Львів дав найбільший процент добровольців (оплески).
Я переконаний — говорив д-р Геллер — що у хвилині, коли війна стає чимраз загальніша, Ви, українські мужі, на поклик вхопити за зброю, зробите це ще з більшим захопленням, як попереднім разом.
Ніхто з Вас не сміє допустити до того, щоб большевики знущалися над Вашими родинами та топтали Ваші святощі".
З черги д-р Геллер заторкнув проблему нашої молоді, якої частина зле зрозуміла своє завдання й вступила на неправильний шлях у шуканні й здобуванні кращої долі свого народу. Ця молодь приносить своєму народові шкоду, а не користь. Своєю поведінкою вона відштовхує та відривається від тих, які хочуть її народові допомогти.
"Німеччина — продовжував д-р Геллер, — кличе українську молодь до добровільної служби зі зброєю в руках та цим дає доказ, що вона розуміє потреби українського народу.
Вперше від сотень літ має український народ змогу стояти пліч-об-пліч з народом, який буде формувати майбутнє Европи. Тому, українці, гордо ставайте у ряди борців. Український народ не всилі сам протиставитися своїм ворогам і хто цього не розуміє, цей помагає большевикам.
У цих гігантичних змаганнях історичні рішення принесуть не терористичні акти, лиш геройські чини здисциплінованої армії. Не малі, безсилі організації, лиш великі армії, у яких склад увійшла й Дивізія "Галичина", рішатимуть про майбутнє народів.
Ставати в ряди Дивізії лежить у інтересі українського народу. Члени Дивізії будуть героями, що продовжуватимуть вояцьку славу українського народу. Вони займуть почесне місце у рядах тих формацій, що виборять долю Европи.
Майбутнє українського народу — закінчив д-р Геллер своє слово — лежить у руках його молоді. Тому сповніть свій обов'язок, щоб прийдешні покоління з гордістю гляділи на Вас".
З черги до зібраних палко промовив доброволець Лепкий, що яскравими красками змалював большевицьку загрозу, якій український народ мусить протиставити не пусті слова, з чин, пам'ятаючи, що долю народові здобувається кров'ю. Стаючи в ряди Дивізії, українська молодь дасть найкращу відповідь большевицьким зазіханням.
"Тому взиваю Тебе, українська молоде — закінчив доброволець Лепкий — не надумуйся, лиш ставай у ряди добровольців, бо чим нас більше, тим перемога певніша".
З черги присутні оглянули фільм з життя Дивізії "Галичина" п. н. "Ми йдемо в бій".
Зібрання закінчив посадник д-р Біляк, який пригадав ще раз українській молоді повагу хвилини і її обов'язки супроти своєї батьківщини і свого народу та визвав негайно зголошуватися на списки набірної комісії, яка розташувала свій столи у вестібюлі кіна "Одеон".
І справді після зібрання перед столами набірної комісії з'явилися молоді українці, подаючи свої прізвища й адреси та заявляючи свою охоту стати в ряди Дивізії.
Рідна земля
20.06.1944