Зменшення кількості захворювань на проказу, яке почалося в період Середньовіччя, не можна пояснити послабленням здатності до зараження бактерій-збудників. Отже, його причину слід шукати в носієві хвороби – людині.
Проказа (лепра, хвороба Гансена) — хронічна інфекційна хвороба, викликана мікобактеріями лепри. Вона проходить з переважним ураженням шкіри, периферійної нервової системи, іноді переднього відрізку ока, верхніх дихальних шляхів вище гортані, яєчок, а також кисті та стопи. Це призводить до паралічу, спотворення, каліцтв.
До Середньовіччя проказа була поширеною хворобою на території всієї Європи. Ніхто не знає, чому в 16-му столітті вона практично зникла. Одну з можливих причин, яку припускали науковці – зменшення здатності бактерій до зараження – тепер можна відкинути: збудник хвороби, бацила Гансена або Mycobacterium leprae, за останні тисячу років практично не змінився генетично. Про це повідомила група європейських дослідників у журналі "Science". Вони знайшли на диво добре збережене ДНК бактерії в скелеті середньовічної людини, хворої на проказу. Порівняння цієї ДНК з ДНК сучасних штамів збудника показав незначні відмінності. Це спростовує твердження про те, що з часом здатність до зараження людей самого збудника прокази знизилася. Можливо, завдяки поділу на «прокажених» та іншим факторам люди виробили імунітет проти прокази, – припускають науковці.
«Я б ніколи не подумав, що в людських кістках можна знайти більше ДНК патогенних організмів, ніж в ДНК живої людини", – каже Йоганнес Краузе з Тюбінгенського університету. Вражаючі 40% від загальної ДНК із зуба прокаженої жінки, яка померла 700 років тому, складається з генетичного матеріалу мікобактерії лепри. У порівнянні з ДНК живої людини цим бактеріям властива набагато більша стійкість через незвично товсті клітинні стінки мікобактерії, яка при цьому збагачена міколовими кислотами – ненасиченими жирними кислотами. Разом із дослідниками зі Швеції, Данії та Швейцарії Краузе та його німецькі колеги досліджували зразки кісток 22 скелетів людей Х – XIV ст., в яких виявили ознаки прокази. З кісток і зубів п'яти скелетів вони виділити стільки добре збереженої ДНК, що провели послідовний аналіз. Вчені порівняли результати дослідження скелетів з результатами аналізу ДНК одинадцяти штамів Mycobacterium leprae, які отримали від живих пацієнтів. Незначні відмінності спростовують припущення про послаблення вірулентності збудника прокази.
Якщо причину зниження захворювань типу лепри не знайшли в патогенах, значить її слід шукати в самих носіях, тобто в людях", – говорить Стюарт Коул з Федеральної політехнічної школи Лозанни, один з провідних членів дослідницької групи. Ймовірно, людина адаптувалася та розвинула здатність боротися з інфекцією, яку спричинюють бактерії прокази. Щороку близько 225 тисяч людей хворіють на проказу, здебільшого в Африці, Азії та Південній Америці. Хворих лікують за допомогою антибіотиків, які вони повинні приймати впродовж щонайменше двох років.
Країни з найбільшою кількістю захворювань на проказу (2003 рік)
Дослідження геному прокази показало, що ДНК бактерій навіть за несприятливих умов зберігаються значно довше, ніж ДНК ссавців. «Завдяки цьому можна простежити розвиток хвороби від самого її виникнення», – сказав Краузе. Отримані результати поки що не можна застосовувати в медицині, проте вони започатковують таке вивчення хвороби, яке буде спрямоване на розробку індивідуальних антибіотиків.
18.06.2013