Джека-Різника ідентифікували

Ймовірно, вчені знайшли вказівку на справжню особу Джека-Різника – відомого серійного вбивці вікторіанського Лондона. Сліди ДНК, виявлені на закривавленій шалі однієї з жертв, збігаються з частинами ДНК жінки – нащадка тоді головного підозрюваного. На думку науковців, це означає, що вбивцею був психічно хворий цирюльник Аарон Космінський.

Зображення: George Peters/ iStock.

Один із найвідоміших серійних убивць в історії: восени 1888 року в Лондоні Джек-Різник убив п’ятох жінок. Він перерізав жертвам горло і нівечив тіла.

Незважаючи на намагання тодішньої лондонської поліції знайти вбивцю, дотепер залишається нез’ясованим, хто наcправді ховався за іменем Джека-Різника. Серед підозрюваних були російський лікар і колишній каторжник, ірландський шарлатан, адвокат-гомосексуал і психічно хворий цирюльник із Польщі.

Проблема в в тому, що тогочасна поліція не володіла сучасними криміналістичними техніками – ДНК-аналіз і навіть відбитки пальців були ще невідомі. Крім того, було лише кілька однозначних слідів злочинця, серед них кілька листів, чия достовірність сьогодні виглядає сумнівною, та замащена кров’ю шаль, знайдена разом із тілом четвертої жертви – Кетрін Еддовс.

«Наскільки нам відомо, шаль і становить єдиний фізичний доказ у справі про ці вбивства», – сказали Джері Лугелайнен (Jari Louhelainen) з Університету імені Джона Мура в Ліверпулі та його колега Девід Міллер (David Miller) з Університету Лідса.

Вони відібрали крихітні проби з плям на закривавленій шалі та провели порівняльний аналіз ДНК. Основний акцент зробили на тому, щоби відібрати мітохондріальні ДНК – геном, що передається по материній лінії. Потім учені порівняли знайдені на шалі послідовності з ДНК ще живих родичів жертви та тогочасного головного підозрюваного, польського цирюльника Аарона Космінського.

Результат: як і слід було очікувати, ДНК з кров’яних плям збіглося з ДНК родичів жертви – це підтверджує, що шаль насправді належала Кетрін Еддовс. Але цікавими були й порівняння інших частин ДНК, що не могли належати жертві. Вони засвідчили суттєвий збіг з геномом нащадка Космінського, розповіли дослідники.

На їхню думку, це може доводити, що підозрюваний Космінський насправді й був убивцею – тобто Джеком-Різником. Наступні ДНК-аналізи ще й продемонстрували, що вбивця мав карі очі та каштанове волосся. «Тож ця фенотипна інформація узгоджується з єдиними історичними показаннями свідка, які вважають достовірними», – сказали дослідники.

Однак висновки Лугелайнена та Міллера переконали не всіх. Волтер Парсон (Walther Parson) із Медичного університету Інсбрука критикує журнал «Science» за те, що в статті не наведено детального переліку послідовностей ДНК – і це, своєю чергою, не дає змоги ознайомитися з результатами та перевірити їх. Лугелайнен та Міллер пояснюють це захистом даних: оскільки нащадки, про яких йдеться, ще живі, генетичний код не можна просто взяти й опублікувати.

Іншу підставу для критики озвучив Парсоновий колега Гансі Вайсенштайнер (Hansi Weissensteiner): мітохондріальні ДНК лише умовно годяться для того, щоби довести тісну спорідненість. Адже, суто теоретично, тисячі лондонців того часу могли мати ДНК, що так само би збіглася з ДНК вбивці. «З допомогою мітохондріальної ДНК можна хіба відкинути підозрюваних», – сказав Вайсенштайнер.

Теоретично, тепер до дослідження потрібно залучити ДНК всіх інших підозрюваних, аби остаточно спростувати їхню вину.