Минає кругло 50 літ від накручення перших, практично вдалих фільмів. Від цього часу розвивалась кінотехніка шаленим темпом. Перші піоніри кіна: чи то Местер у Німеччині, чи Люміє у Франції, чи Едісон у Америці, мали скромну програму. Вони зовсім не думали про накручування великих фільмів-драм з любленими артистами, опрацьовані відомими режисерами, писані визначними авторами, з музикою славних композиторів. Це все прийшло значно пізніше. Тематикою перших фільмів була природа і природничі науки. Перший фільмовий каталог з 1896 р. виказує лише такі фільми, що підходять нині під групу культурних фільмів. Під оглядам технічним стояли вони доволі високо, коли лише згадати, між іншим, мікроскопічні образи, трікові і навіть кольорові фільми.
І хоча початковий розвій фільму припадає саме в найбільш геніяльну й плідну у винаході добу, культурний фільм не найшов можливостей для дальшого розвитку. На це складались різні обставини. Тодішні наукові круги не передбачували, наскільки фільм може бути помічний у науково-досвідних працях, держава зовсім не старалась той науково-виховний, а заразом і пропаґандивний засіб фінансово підтримувати, а фільмовий промисел кинувся робити інтерес на велику скалю, накручуючи лише такі фільми, які глядачам найбільше подобались. Культурний і научний фільм зник, щоб по 25-ти роках знову віджитя в новій, модерній формі.
У 1918 р. основано, нині всім відому, кінову фірму "Уфа" (Універсум-Фільм А. Ґ.). За її почином почалось у Німеччині накручування і висвітлювання научних і культурних фільмів. До співпраці притягнено найкращих фахівців, як науковців, мистців, педаґоґів, оптиків, фотохеміків, електротехніків, фізиків та інших, щоб вповні використати усі найновіші здобутки науки й техніки та дати під кожним оглядом високовартісні фільми.
Новим научним і культурним фільмом заінтересувалась школа, просвітні товариства та інші виховні чинники. Він дістав вкоротці доступ до кінотеатрів як додатковий фільм. Як культурний фільм призначений для широких мас та має загально-освітній характер, так наочний фільм призначений для спеціяльних глядачів: молоді та фахівців. Він мусить відповідати психологічній логіці глядачів і тому він відповідно до їх віку і кваліфікацій накручуваний.
Від 1934 р. накручено досі в Німеччині 316 фільмів для загально-освітніх шкіл, 92 для званевих і фахових, 37 для сільсько-тосподарських, 622 фільми для високих шкіл. Є це фільми, накручуваті не в ателіє, але в лябораторіях, закладах, машинових галях, на лоні природи. В Німеччині створено 32 краєві централі і 1128 повітових централь, де кожна школа може визичати фільми. До розпорядимости є 370 тисяч копій. З накручуванням фільмів та справлянням відповідних апаратів зв'язані доволі великі видатки. Їх покривають батьки шкільної молоді, оплачуючи чвертьрічно 20 феніґів від дитини. За ці гроші купують для шкіл потрібні апаратури та фільми. Досі справлено 42.800 кінових апаратів. З часом кожна школа матиме власну апаратуру до висвітлювання кінових фільмів.
Нині можна сміло сказати, що кінова камера відкрила багато таємниць природи і передала їх у легко зрозумілій формі людству. Тут вистане згадати звіриний світ. Деякі звірята так легко полошаться, що не можна оглядати їх життя зблизька. Кінова камера схоплює такі моменти спеціяльними сочками, т. зв. телеоб'єктивами, з віддалення понад пів-кілометра. За допомогою інших сочок накручено зблизька "Муравлину державу" і "Державу бджіл". Обидва фільми були нагороджені на всесвітньому фільмовому конкурсі у Венеції. Цілий світ мікробів оглядаємо сьогодні на екрані. Це фільми, накручувані при допомозі оптичних мікроскопів або електроново-магнетичних мікроскопів у побільшенні в 20.000 і більше разів. Природа є кольорова, тому й новий кольоровий фільм найшов велике пристосовання в культурному фільмі. Різні величаві наукові експедиції найшли зафіксуватння своїх дослідів у цінних фільмах.
Нині перед культурним фільмом виринають нові його завдання. Повстане щось у роді культурного тижневика. Такі фільми висвітлюватимуть що деякий час. Вони будуть охоплювати всі ділянки поступу науки, нові дороги розвитку медицини, нові винаходи, удосконалення та всі нові культурні надбання. Ті фільми мають подекуди заступити давні міжнародні та краєві торги, на яких можна було оглядати всі новості. Провід у накручуванні культурних тижневиків обняв знаний мистець фільму, д-р Мартіні Ріклі.
Краківські вісті
16.03.1944