Львівські вісті, 08.03.1944
Без політики
Львів, 7-го березня.
В понеділок, 6-гo березня відбувся заходом Спілки Українських Письменників у залі Літературно-мистецького Клюбу у Львові перший вечір з циклю: "Сучасна українська поезія". У вечорі взяли участь такі поети: Іван Багряний, Святослав Гординський, Михайло Орест і Олекса Веретенченко.
Вечір відкрив коротким словом проф. Гр. Костюк. Він сказав, що — не зважаючи на важкий, воєнний час — в нас не лише є чимало поетів, але вони творять щораз нові твори. З поміж фаланги поетів, з яких майже всі розвиваються під впливом Хвильового — продовжуючи стиль т. зв. романтики вітаїзму — представив прелегент численній громаді чотирьох виcтупаючих поетів.
Іван Багряний — це однодумець таких письменників, як Антоненко-Давидович, Косинка й інші та має за собою понад 15 років літературної праці під совєтською владою. Від першої збірки віршів "До меж заказаних", видав поет епічну поему "Скелька", поему "Аве Марія" і збірку нарисів. Багато творів не міг він друкувати та щойно тепер має змогу їх публікувати. Його стиль підпорядкований змістові, він сміливо ламає клясичні форми, якщо цього вимагає думка. Евфонічна своєрідність, розмах і поетичний полет, завжди глибоко патріотична тема, а при цьому гостра іронія та сарказм — це прикмети творчости Багряного, який найбільше з сучасних поетів стверджує та продовжує романтику вітаїзму.
Святослав Гординський має ім'я не лише як поет, але й як образотворчий мистець. У нього висока культура слова й форми, яку дало йому знайомство французьких парнасців, як теж українських неокласиків. У Гординського завжди звучать філософічні нотки, хоч і відчувається натхненний гнів, який і лучить поета з поетами активного романтизму. Дотепер видав Гординський одинадцять збірок.
Михайло Орест відомий став щойно від двох років, хоч пише вже від давна. Його збірка "Луни літ" доказує, що поет далекий до подувів громадського мотиву та більше відчувається в ньому холодну книжковість й увагу до мотивів любовної та пейсажної лірики.
Наймолодший з групи Олекса Веретенченко, який вже перед війною видав збірку "Перший грім", затримав расову стійкість і дає у своїй ліриці слово переживанням, зв'язаним зі сучасними подіями.
Він і почав перший виступ, читаючи "Запоріжське Різдво", "Чумацьку", "Пам'ятник", "Квітку України" та декілька інших ліричних віршів на любовні мотиви. В них відчувається велику тугу за рідними, за рідною землею та тривогу в обличчі важких, воєнних подій.
Твори Святослава Гординського читала артистка п. Цимбал. Вона відрецитувала з мистецьким відчуттям глибоко філософічну поему "Творчість" та кілька інших віршів з циклю "Вітер над полями" та зі збірки "Барви і лінії" даючи слухачам зразки вдумчивої, глибокої поезії.
Артист Львівського театру Сергій Дубровський читав з притаманним собі рецитаторським майстерством вірші Михайла Opестa "У книзі старовинній", "Звичаєм дорогим", "Я чую крильми леготу тяжкою", "Погожий ранок" і інші — головно — пейсажні вірші з яких кожний зокрема творить оригінальну, нещоденну, вимріяну автором малярську картину та одночасно картину інтимних почувань автора.
Останнім читав свої твори Іван Багряний. Він прочитав з пам'яті уривок з поеми "Меченосці", "У лікарні", вірші з книги "В поті чола", "Майстер, як алхемік" та поему "Гуляй, поле". Високопатріотична тематика цього полум'яного, ударного, бойового поета, який в історії України шукає своєї поетичної правди та несе її в новий час, не лише глибоко зворушує, але й пориває. Публіка привітала поета з одушевленням, слухаючи його високопатріотичну поезію з повним відчуттям.
Вечір мав великий успіх у нашої громади.
Львівські вісті
08.03.1944