[Письмо з краю].
Як то часто доходять до нашого слуху наріканя про брак промислового зарібку і про нужденний бит наших селян. Тисячі опускають свою рідну землю і свій рідний край, шукають лїпшої долї в чужинї, не маючи анї ремісла анї потрібного образованя до того, через що по більшій части они виставлені на гіркі проби і досвіди. Темнота і недостаток дає ся що-раз більше голодом і холодом межи народом відчувати, а ми би раді всьо зле одним замахом направити, добробит запровадити, — але годї! нам треба при всїм від А зачинати, бо що не дістало свого початку, те не дізнало нїколи свого довершеня.
Погляньмо на нашу "Народну Торговлю", на наш "Днїстер" а инші наші заведеня, що красно розвивають ся. Серце радуєсь і з піднесеною головою можемо сказати, що на тім поли ставимо вже кроки в перед. Кілько то наших синів має нагоду в "Народній Торговли" образуватись на гідних купцїв! Кілько то наших крейцарів через такі заведеня як "Народна Торговля" і "Днїстер" остаєсь таки між своїми, між нами. Такі заснованя вказують на нашу жизненість а запевнюють нам бит матеріяльний на будучність.
Возьмім же на розвагу: чи би не дало ся на спосіб "Народної Торговлї" заснувати ще й руску народну фабрику машин рільничих"?
Ми посїдаємо нинї вже досить поважне число щирих Русинів, котрі по можности чи то удїлами чи через замовленя таке дїло радо би підпирали.
Подивім ся помежи наших заможнїйших селян і священиків, а побачимо, що они нинї при своїй господарцї уживають вже моднїйших знарядів фабричного виробу, спроваджуваних з чужини. Отже чи би то не було користнїйше для нас і для нашої слави, як би ми мали "Народну фабрику", котра би рука в руку з "Народною Торговлею" могла нам доставляти потрібне знарядя власного виробу?
Поступаймо уміреним кроком, але без настанку на перед, висказуймо свої погляди в напрямі того рода по своїх часописях часто, а знайдуть ся могучі мужі, що і таких дїл будуть піднимати ся.
Покажім світови, що ми живемо!
Дѣло
01.03.1894