У Китаї знайшли скелет мавпочки, якій 55 мільйонів років. Рештки є найстарішими серед знайдених досі, й належать приматові тієї гілки родового дерева, з якої розвинулися мавпи та люди.
Знайдена крихітна істота за життя важила як столова ложка цукру, її тіло було завдовжки як палець людини. 55 мільйонів років тому в густих тропічних лісах геологічної епохи Еоцену така малеча була заледве помітною. Тим не менше, для палеонтолога Ксіюн Ні рештки Archicebus achilles є особливими: «Чарівна маленька істота», – говорить дослідник з Китайської академії наук у Пекіні про тварину, яку він разом з колегами описав у журналі «Nature» як найстарішу з усіх відомих викопних приматів – групи тварин, до якої разом з мавпами та лемурами належать й люди.
Окам'янілий скелет Archicebus achilles, що жила 55 млн. років тому
Перші кроки еволюції приматів донині були окутані таємницею, оскільки з критичного періоду після вимирання динозаврів (приблизно 65 мільйонів років тому) закам’янілих решток практично не залишилося. До 2009 року найстарішим представником приматів вважався вид Darwinius masillae, знайдений 1984 року в Німеччині. Рештки, відомі під назвою Іда з кар’ру Месель поблизу Дармштадта, мають 47 мільйонів років, а це – на 7-8 мільйонів років менше, ніж вік нової знахідки в Китаї. «Archicebus (перекладається як «перша довгохвоста мавпа») є важливим з огляду на низку причин, – пояснив співавтор дослідження Крістофер Беард з Природничого музею Корнегі в Піттсбурзі. – Викопні рештки є на диво цілими, і це дає підстави констатувати визначальний крок еволюції приматів".
Archicebus загалом має характерні риси мавп – підгрупи, яка охоплює людиноодібних мавп, гібонів, приматів з родин Мавпові (Cercopithecidae) та Капуцинові (Cebidae). Проте особливо зацікавили дослідників розвинені ступні крихітних істот. "П'яткова кістка виглядає точно так само, як в маленьких мавпочок виду Шовкові ігрункові (Mico)" , – говорить Беард. З іншого боку, прапримат схожий на сучасного довгоп’ята. Ці маленькі нічні істоти з Південно-Східної Азії є найближчими живими родичами мавп. «Archicebus – унікальний гібрид з руками, ногами і зубами первісних приматів, на диво маленькими очима, але зі стопами сучасної маленької мавпочки», - захоплюється науковець Беард. Archicebus харчувався комахами, був активним впродовж дня, жив на деревах та добре лазив по них.
Дослідники просвітили викопний скелет високоенергетичними рентгенівськими променями Європейського синхротона (ESRF) в Греноблі. «Ми віртуально відокремили гірську породу, не пошкодивши знайдених решток», – розповів Пол Тафаріу з ESRF. Команда вчених розробила тривимірну модель скелета та порівняла його з раніше знайденими рештками, а також з сучасними приматами.
Результат дослідження скам’янілості показав, що Archicebus не був типовою мавпою, а належав до того типу, з якого взяв початок довгоп'ят. «Він, проте, дуже близький від того розгалуження, з якого почався паралельний розвиток двох видів – довгоп’ята та мавпи», – сказав Беард. Такий висновок є остаточним, і дослідники сумніваються, що його можуть спростувати чи принципово переглянути. «Наш аналіз був дуже ґрунтовний, в ньому практично немає місця для контраверсій», – каже науковець з Китаю Ні.
Доля ж Іди, другого з найстаріших приматів, як і раніше, суперечлива. Одні дослідники ставлять її в один ряд з приматами, до яких також належать мавпи та довгоп’ят. Інші вважають, що вона не має ніякого відношення до того виду, з якого розвинулася людина, а є прародичем інших тварин, серед яких лемури.
Відкриття Archicebus показує, що примати походять з Азії, а не з Африки, як давно припускали. "Не випадково, що цю знахідку зробили в Китаї", – каже Беард. – Велика кількість інших скам’янілостей приматів (зубів та фрагментів кісток) походять здебільшого з Азії. Тільки близько 38 мільйонів років тому деяким мавпам вдалося перестрибнути до Африки через океан Тетіс, який тоді ще розділяв два континенти. Там швидко розвинулося багато нових видів. Проте довгоп'ята навіть сьогодні можна зустріти тільки в Південно-Східній Азії.
12.06.2013