◦ ◦ ◦ ◦

Посмертна згадка. Порядок богослужень у греко-кат. церкві у Кракові підчас Свят. Четвер, 6. 1. 1944 р.: Hавечеріє Різдва Христового: царські часи — год 7; Служба Божа св. Василія Вел. з вечірнею — г. 9; благословення і роздача просфори — год. 11. — П'ятниця, 7. 1.: Різдво Христове: велике повечеріє з литією — год. 7, читана Служба Божа — год. утрення — год. 9: співана Служба Божа — год. 10; по полудні: велика вечірня з литією — год 15.30, коляди. Субота, 8. І.; Собор Пресв. Богородиці і св. Обручника Йосифа: утрення — год. 8; читана Служба Божа — год. 9; співана Служба Божа — год. 10; проповідь: по полудні: вечірня — год. 15.30; коляди. Неділя, 9. І.: св. Первомученика Степана; всі богослуження, як попереднього дня. Четвер, 13. І. 1944: Закінчення Старого Року: велика вечірня з литією — год 16; проповідь; Тебе Бога хвалим — благословення Найсв. Тайнами. П'ятниця, 14. І. 1944: Новий Рік; Найменування Ісуса Христа; св. Василія Вел.: утрення — год. 6; Служба Божа співана — год 7.

Пам'яті Ярослава Каратницького. 18 листопада згинув коло Штутґарту в Німеччині геройською смертю, як летун, Ярослав Каратницький, студент політехніки, у 23. році життя. Ярослав Каратницький народився в інженерській рідні в 1921 р. у Станиславові, де й покінчив у 1939 р. гімназійні студії. Вже в гімназії бере живу участь у культурно-освітньому житті гімназійної молоді та визначається провідницьким хистом. Впродовж двох років є дириґентом гімназійного хору. Перед самою матурою попадає за свою ідейну працю на короткий час у польську тюрму. В 1939 р. разом із ріднею покидає Рідний Край та не покидає громадянської праці. На новому тимчасовому місці осідку, в Біліц (Гор. Шлеськ) стає з молодечим запалом до праці у Філії Українського Національного Об'єднання, організує та провадить постійний мішаний хор, що своїми все вдатними наступами чимало причинився до скріплення цілости організованого життя великої української колонії в Біліц. З покійним Ярославом Каратницьким зійшов знову передчасно в могилу один з многонадійних народніх працівників-передовиків, що їx брак українська суспільність так болюче відчуває.

Губернатор д-р Вехтер до населення Галичини. З датою 30 грудня 1943 р., з нагоди Нового Року, губернатор Галачини, д-р Вехтер, видав до населення відозву, в якій коротко робить підсумки праці цього ж населення для спільної пеpемoги над ворогом та закликає всіх чесних громадян далі спокійно виконувати свою працю, не піддаючись підшептам ворожої пропаганди. Зокрема з признанням висловився губернатор про працю селянства та робітників, а також згадав про наших добровольців, що при боці німецького вояка оборонятимуть Европу. Переконливі докази своєї вдячности і любови для вояка на фронті дало населення Галичини включитися в акцію пажертв. Новий рік повинен нас застати на своїх місцях, у повній зрозуміння співпраці, радісному виконуванні обов'язків та гарячій вірі в Бога. Галичина в 1944 р. повинна справді йти вперед і вгору.

Краківські вісті