60-річчя "Народної Торгівлі"

Наша Краєва Споживча Централя "Народна Торгівля" святкувала 8-го грудня ц. р. ювілей 60-річчя від дня свойого заснування. Початки нашого господарського відродження, яке припадає на другу половину ХІХ-го сторічя, були дуже нелегкі. Треба було довгої, ідейної, повної посвяти праці цілого ряду громадських діячів, які — подібно, як і діячі нашого культурного піднесення, йшли проповідниками в народ з економічними, кооперативними правдами, — щоб двигнути наш народ на шлях нового господарського піднесення. З великим подивом і повним признанням згадують тут імена подвижників нашого господарсько-торговельного відродження наших міст і містечок, перших діячів кооперативної господарки: Василя Нагірного, Аполлона Ничая, Івана Петрушевича, Миколу Заячківського, Костя Левицького, Євгена Дудикевича, Костя Паньківського й інших, які зуміли защепити в народ нові економічні правди та створити підвалини для нашого пізнішого господарського розросту.

 

У висліді праці цих ідейних ініціяторів, яким не важні були особисті користі та які мали на увазі лише загальне, народне добро, повстали господарські станиці, що дали забезпечення соткам і тисячам наших громадян, що виховали наш загал в господарській ділянці, навчили його економічно господарити, дали зрозуміння для кооперації та — найважніше — ще цупкіше зв’язали наш загал, надаючи йому більш зорганізований, з'єдинений вигляд. Цю історичну ролю в ділянці нашого господарсько-торговельного життя виконала "Народна Торгівля".

 

Повстала вона з дуже скромних початків. Взагалі 1883 р. — початок існування "Народної Торгівлі" — характеризує дуже обмеженим наше господарське життя. Вже поглянувши на початкові цифри самої "Народної Торгівлі", бачимо, які вони низькі. Заложена 8-го грудня 1883 р. з однією крамничкою та 648 австрійськими золотими власного капіталу, по першому році своєї діяльности наша Краєва Споживча Централя виказує вже 4 склали з 29 працівниками й нараховує вже 382 члени і 27.872 корон вплачених уділів, 888 корон запасного фонду; річний оборот давав суму: 309.345 австрійських корон. А тепер на 30 червня 1943 р. "Народна Торгівля" начислює: 106 крамниць, 14 баз і 6 виробництв у Львові та в краю; 14 філій, які ведуть 123 крамниці, 15 баз, 5 виробництв і 3 яринні городи. Крім того "Народна Торгівля" має 12 складів соли. Персоналу має "Народна Торгівля" 1.250 працівників, членів: 27.318 осіб, які виплатили 1,513.675 зл. уділу. Запасний фонд Централі є 950.517 зл., а річний оборот за останній діловий рік — 56,127.000 зл.

 

Крім того ведена "Народною Торгівлею" наша місько-споживча кооперація, це є 72 кооперативи начислює: на 30 червня ц. р. 382 крамниці, 47 баз, 97 виробництв і 1.710 осіб персоналу. Їх збірний білянс виказує 38.043 члени, 1,004.432 зл. уділового капіталу, 4,255.260 зл. запасних фондів, 4,255.260 зл. запасних фондів, а її оборот виносив за минулий рік 45,330.000 зл.

 

Господарська інструкція, яка охоплює таку важливу ділянку нашого народного життя та яка своєю зразковою, відданою загалові працею здобула собі повне довір'я та любов всього нашого громадянства, про яку знає навіть кожна українська дитина, мала нелегкий початок. У 1882 р. молодий архітект, який перебував довший час у Швайцарії та познайомився там з системою тамошніх кооперативних товариств, почав піонірську роботу в кооперативній ділянці на нашій землі. Йому вдалось приєднати до цього діла вже відомого тоді торговельника — директора "Загально Торговельного Дому" у Станиславові Аполлона Ничая та в двох заініціювали оснувати гуртівні, опертої на капіталі членських паїв. У своїй піонірській праці натрапили вони на великі труднощі, перш-за-все на байдуже або й неприхильне становище громади. Все ж вони не покинули діла та вже 8-го грудня 1883 р. поталанило їм відкрити крамницю у Львові. Як скромно це все те тоді виглядало нехай говорить факт, що крамниця була приміщена в домі дир. Ничая при Вірменській вулиці ч. 2 та що сам директор Ничай стояв тоді за прилавком і обслуговував покупців.

 

Та ідейна праця знайшла зрозуміння і нова господарська станиця при моральній допомозі і "Просвіти", і "Сільського Господаря", і "Краєвого Ревізійного Союзу Українських Кооператив" стала скоро рости та дійшла у свойому розвою до теперішнього стану та, віримо, дійде у своїй діяльності до ще більших висот. Сьогодні вже сама скількість крамниць, лише у місті Львові, скількість філій у краю, скількість складів, виробництв і крамниць у краю говорить голосно про силу і значення цієї кооперативи.

 

Від перших днів свойого існування, від днів надиханих високоідейною працею подвижників кооперативного руху та організаторів "Народної Торгівлі", Краєвий Союз Споживчий виконував і виконує велике діло. Тут не лише вишколюються працівники, кооператори, ба навіть приватники, тут пропагується громадську, купецьку чесноту, тут вчаться організації, тут не лише мають забезпечення широкі шари громадянства, але тут твориться загальне, народне добро — всім корисне, всім дороге, всім цінне.

 

"Народна Торгівля" понесла гарне ім'я української кооперації далеко поза кордони країни. Вона перший учасник міжнародних кооперативних конгресів, міжнародних вистав, на яких здобула медалі признання. Вона не лише була корисною економічною станицею, але школою купецького звання, ба що більше: вона помагала організувати Повітові Союзи та всі інші кооперативні установи. Не обмежувалась вона лише до торговельної праці, подбала теж про власне виробництво та завжди мала на увазі високоякісність товарів, зразкову купецьку солідність і фахово вишколений персонал.

 

Сьогодні Краєвий Споживчий Союз, Централя місько-споживчих кооператив "Народна Торгівля" — це вже широко відома українська господарська станиця, яка під умілим проводом йде дальше до щораз кращого розвою. Не зважаючи на всі катаклізми, не зважаючи на воєнні періоди, "Народна Торгівля" перетривала, розрослась і стала гордістю всього українського народу. Тепер уже кожний розуміє, як виглядали б ми, коли б не було в нас таких установ, як "Народна Торгівля". Сьогодні вже кожний розуміє значення кооперативної господарки і не лише розуміє, але відчуває її користь. Доцінюючи її велике значення, наше громадянство вітає радісно та щиросердечно "Народну Торгівлю" з ювілеєм. Воно взяло участь в середу, 8-го грудня ц. р. у богослужінні в Успенській церкві у Львові, щоб пом'янути померших піонірів і просити в молитвах ще більшого її розвою. Воно масово вступить у члени "Народної Торгівлі", щоб тим заманіфестувати своє признання для цієї господарської установи в час її ювілею. Масове членство всіх українських міських споживачів буде виявом пошани та вдячности для тих покійних і живих піонірів, які під прапором "Народної Торгівлі" зробили для українського народу велетенську роботу та довели нашу Ювілятку до сьогоднішних днів повну енергії і творчого розмаху, що творить підстави її дальшого світлого розвою. Масове членство у "Народній Торгівлі" оперте не лише на формальному вплаченні уділів, але й на ділових взаєминах і зрозумінні заслуг "Народної Торгівлі" це найкращий ювілейний дар для нашої Ювілятки з нагоди її 60-річчя.

 

Рідна земля

12.12.1943

До теми