◦ ◦ ◦ ◦

 

Згідно з розпорядженням Ген. Губернатора, власники нерухомостей чи їх спадкоємці, що їм за большевицьких часів відібрали були право власности, набувають його знову. Якщо йде про забудовані ґрунти, які були знаціоналізовані (з виключенням будинків), привертається право власности ґрунтів. Якщо ці нерухомості не є в управі і користуванні попередних власників, вони переходять на внесення окружного або міського старости на власність правного власника. З хвилиною, коли право власности переходить на правного власника, відживають усі права до цих нерухомостей. З титулу приверненого права власности не можна домагатися чинитьб з того часу, як це право було відібране. Щодо майбутньої висоти чиншу, обов'язують спеціяльні приписи. Це право власности не має обов'язуючої сили щодо: а) службовців бувшої польської держави чи їх спадкоємців, що мають місце замешкання поза Ген. Губернією чи Німеччиною, б) осіб, що заявили себе ворожо супроти німців, в) жидів. Право власности на користь німців, яких переселено з обширу прилученого до Ген. Губернії в дні першого серпня 1941 р., або які одержать чи сподіються одержати відшкодування за втрату своїх прав — застосовуватимуть тільки в виняткових випадках. Рішення в тих справах прислуговує Правлінню Ген. Губернії в порозумінні з уповноваженим німецького комісара для скріплення німецької народности.

 

Нові власники входять у відношення найму і чиншу. Привернення права власности не наступить, якщо це суперечило б публичному інтересові. Якщо дана нерухомість являється частиною якогось спеціяльного майна, або її спеціяльно використовують, обов'язують спеціяльні постанови. Права, що в дні 1. IX. 1939 р. прислуговували колишній польській державі, мають на дальше застосування в теперішньому майновому правному положенні.

 

Обов'язки мешканців міста зимою. Зимова пора у воєнний час накладає на мешканців міста нові обов'язки, які хоч інколи тяжкі, треба виконувати, бо цього вимагає загальне добро.

У зв'язку з коротким днем зужиття електричного струму мусить бути для приватних консументів обемежене, щоб забезпечити відповідною кількістю електричної енергії важливі підприємства. Через те уведено не лиш контингент на зужиття електричного струму у приватних мешканнях, але й уведено вилучування його на дві години. Обов'язком усіх мешканців є льояльно виконувати ці зарядження влади й співпрацювати з нею в тому напрямі.

 

Друга справа, це ощаджування газу зимовою порою. Зокрема не слід вживати газу до опалювання мешкань. Зимова пора й швидкий сумерк зобов'язує теж мешканців міста затемнювати в приписаній годині вікна, при чому це затемнювання повинно бути щільне. І це лежить у власному й загальному інтересі.

 

Мешканці повинні подбати теж про відповідне забезпечення водопроводів і каналізаційних рур перед морозами. Хоч цей обов'язок тяжить передусім на домовласниках, домоуправителях і дозорцях, то все ж таки повинні співпрацювати з ними теж усі мешканці й подбати, щоб у їх мешканнях водопроводи i каналізаційні проводи не тріскали від морозів. Бо це й невигода й мешкання нищиться і терплять на тому співмешканці.

 

Неменш важне є ощадне уживання води. Зокрема пам'ятати про щільне закручування водопроводів, щоб вода не лилася тоді, коли це непотрібне.

 

Посипування хідників піском підчас ожеледи й усування снігу, це теж речі, про які повинен пам'ятати, поруч зобов'язаних до того загал мешканців міста, зокрема ті власники домів, які не мають дозорців. Цих кілька завваг повинні пам'ятати мешканці міста зимовою порою.

 

Стайні расової худоби на фільварку Левандівка. Фільварок на Левандівці, що є власністю міста, находиться тепер під управлінням Уряду Прохарчування. Доїхати можна до нього трамваєм ч. 8 аж до останньої зупинки, відтак перейти залізничий міст та повернути в бік короткою вуличкою. Тут кінчається вже місто. На обійстю фільварку йде робота. Стоять стирти збіжжя, яке молотять хліборобські машини — звичайний образ життя фільварку. Найбільш, що може зацікавити на фільварку Левандівка, це стайня расової poгaтої худоби. Невелика — всего 39 штук, в тому 1 бугай, 11 корів, 19 ялівок, 6 теличок і 2 бугайці. Це худоба червоної польської раси. Запоруку гарного її розвитку дає бугай, який на цьогорічній хліборобській виставі одержав першу нагороду. Поміж коровами одна теж одержала першу премію на тій виставі. Решта походить з різного набутку. У деяких штук можна зауважити домішки іншої раси, але це щойно початок і послідовна селекція доведе до повної расової чистоти всіх штук. Будова, масть, молочність рішають про елімінацію, а власний приплід доведе до кращого розвою. Корови цієї раси уступають щодо молочности коровам низинної раси, за те процент товщу в молоці є багато вищий, а поруч того ці корови не так легко хворіють на туберкульозу. Ця раса взагалі відзначається великою витривалістю і не є вибаглива на пашу. Шість корів і бугай записані у вступній родовідній книзі цієї раси в Хліборобській Палаті.

 

Рідна земля

21.11.1943

До теми