Голоси берлінської та віденської преси. — Німеччина знала про ноту Андрашія.
Відень, 29. жовтня 1918.
Крок австро-угорського правительства в справі заключення окремого мира критикує німецька державна преса, й називає його акцією габсбурської корони, аби в останній хвилі рятувати монархію.
Бюро Вольфа в Берліні переслало редакціям берлінських денників нотатку, в якій сказано, що супроти останних подій Німеччина є звільнена від всяких зглядів на ц. і к. правительство. Се використали берлінські денники на се аби висказати без обиняків своє обурення. Богато з них відмовляють навіть австрійському правительству пpaвa заступити інтереси монархії, яка в дійсности вже не істнує, й заявляють, що Німеччина переговорювати-ме на будуче тільки з народами, які замешкували давну Австрію, а не з її правительством.
Супроти таких заяв ріжних денників, які в части покликуються на розмову з німецьким амбасадором у Відні, ц. к. кореспонденційне Бюро оголошує комунікат, в якім заявляє, що німецьке правительство було в час повідомлене про останній крок Австро-Угорщини та що безпосередно по іменуванні Андрашія, а саме 26. с. м. цісар німецькому цісареви недвозначно заявив, що Австро-Угорщина зневолена підприняти рішаючий крок в cпpавi мира. Також перед відісланнєм ноти 27. с. м. ґр. Андраші повідомив про се ґр. Веделя.
Віденська преса зустріла мирову ноту Андрашія неприхильно. Закидає їй віроломство супроти Німеччини, вказуючи притім на те, що Вільзон — всупереч твердженню ноти — ніде не висловив бажання окремих переговорів з Австро-Угорщиною. Правительство австро-німецької держави вишле до Вільзона окрему ноту.
"Аrb. Ztg." справедливо завважує, що перешкода до мира лежить не на стороні Австрії, яка своїм народам оставила вільну волю, тільки власне по стороні Угорщини, де всі мадярські партії, не виключаючи ґр. Каролія, стоять на становищи територіяльної цілости Угорщини.
[Діло, 31 жовтня 1918]
31.10.1918