Утворення Українського Харчового Уряду.

З делєґації Української Національної Ради у Львові.

Делєґація У. Н. Ради у Львові на вчорашнім засіданню під проводом д-ра Костя Левицького рішила:

1) Делєґація У. Н. Ради oстає в перманeнції і відбуває заciдання щo-дня о год. 5. пополудни.

2) Делєґація У. Н. Ради рішає, що всі припаси поживи на території oрґaнiзyючоїся української держави є добром сеї держави і належить виключно до диспозіції Української Нац. Ради та її орґанів.

3) Делєґація У. Н. Ради установляє отсим Український Уряд Харчовий з осідком у Львові, котрий переймає всі аґенди до теперішного ц. к. краєвого Уряду господарського, а зокрема диспозицію припасами поживи. В склад сего Уряду харчового вибрано пп. д-ра Стефана Федака, дир. Заячківського, дир. Гарасимавича, інсп. Нагірного, д-ра Кинцикевича, дир. Павла Ґлодзинського і інж. Терпиляка як начальних референтів поодиноких галузей харчової господарки.

4) Взиваєсь всі українські господарські орґанізації по повітах безпроволочно утворити повітові комітети харчові, котрі по затвердженню Українським Урядом Харчовим у Львові мають сейчас функціонувати як повітові уряди харчові Української Держави.

5) Все населення взиваєсь в справах харчових, а зокрема що до достав збіжа, картофель, худоби і т. п. повинуватись лиш приказам Українського Харчового Уряду з рамени Української Національної Ради зглядно їх органами. Всякі достави без дозволу Українського Харчового Уряду мають бути вдержані. Виїмок аж до дальшого зарядження творять лише достави для ц. к. армії.

6) Пригадуєсь всім повітовим орґанізаторам що дня 1. падолиста с. р. (пятниця) о год. 9 рано мають явитися у Львові в малій сали Народного Дому, заразом пригадуєсь, що дня 6. падолиста с. р. (середа) у всіх політичних повітах мають відбутися повітові збори громадських відпоручників.

Львів, 29. жовтня 1918.

Др Кость Левицький.

***

Львів, 29. жовтня 1918.

Вчора помістили ми заяву, зложену іменем українських членів прибічної Ради краєвого господарського Уряду на засіданню 26. с. м.

На сім засіданню прибічна Рада ухвалила ряд резолюцій, в яких стверджує, що державна господарка в области апровізації збанкротувала та що апровізаційні зaдaчi повинна обняти сама суспільність. Для вибору орґану, який перейнявби сі задачі в імени суспільности, Рада визначила засідання на 4. падолиста с. р.

В звязку з сею ухвалою українські члени Ради зложили подану вчера заяву, в якій стверджують, що функції господарського Уряду на території Східної Галичини може повнити тільки інституція, яка буде признана Українською Національною Радою.

Такою інституцією є від нинішного дня Український Харчовий Уряд.

Польські краєві орґани маючи в руках фактичну власть, вже почали поступати в апровізаційних справах так, як колиб Галичина була частю польської держави. Довіз поживи до наших країв держави здержали, хотячи за поживу виторгувати уступки для польської державности. Значить се, що за збіже українського селянина польські краєві власти хотять від Відня дістати згоду на прилучення Східної Галичини до Польщі.

Сей польський замах мусить українське селянство відперти, стаючи однодушно при Українськім Харчовім Уряді і слухаючи тільки його зaряджень.

Ніхто инший не сміє на нашій землі видавати заряджень в апровізаційних справах. Нікому иншому наше селянство не сміє дати ані зерна збіжа!

Справа, яка виринула на засіданню прибічної Ради краєвого господарського Уряду і викликала заяву українських членів Ради, вирине тепeр в ріжних формах в цілім краю. В усіх інституціях і орґанах, утворених підчас війни для ріжних господарських цілей, буде підняте очевидно те саме питання, що робити далі. Польські члени тих інституцій і орґанів будуть очевидно за усмостійненням в дусі польської державности. Українські члени мусять стояти на тім, що тільки Українська Національна Рада є єдиним господарем Східної Галичини, та яко ніяка інституція ні орґан не сміє нічого приказувати в Східній Галичині, коли не матиме признання Української Національної Ради.

Те саме питання вирине очевидно й перед державними та автономічними урядами й орґанами. І тут Поляки старатимуться довести до того, щоб ті уряди й орґани урядували як уряди й орґани польської держави. Україна і урядники і тут мусять заняти становище, що їх державною властю є тільки Українська Національна Рада.

Таке становище мусить заняти також ціле українське населення. Очевидно — ділом. Се значить, що заряджень і приказів орґанів власти ціле українське населення слухатиме тільки тоді, коли ті орґани власти будуть виступати в імени Української Національної Ради. За те приказів і заряджень, видаваних в імени і в інтересі польської держави, слухати ніхто з Українців не сміє, навпаки, мусить їм протиділати.

[Діло, 30 жовтня 1918]