◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Лінія Львів — Відень. Ц. к. Дирекція зелізниць держ. у Львові оголошує: З д. 12. жовтня с. р. здержано аж до відкликання рух поїздів поспішних ч. 9. і 10. поміж Львівом і Віднем і поїздів особистих ч. 27. і 28. поміж Віднем і Одерберґом.

 

Українське Товариство Економістів у Київі прислало на руки нашої редакції таке запрошення: "До всіх українських громадсько-економічних та наукових інституцій Галичини, Буковини та Угорщини. Українське Товариство Економістів ласкаво запрошує Вас приняти участь в Першому Всеукраїнському З'їзді економістів і статистиків, який скликається Українським Товариством Економістів в м. Київі на 12 годину 13. жовтня. Справки одержується в помешканні Товариства по В.—Васильківській 25. пом. 13. — За голову Комітету Я. Задорожний секретар". — Хоча запрошення це вислано на час, то ц. к. австрійська почта доручила нам його нині, 17. жовтня. Гарні порядки!

 

Підпольне нищення галицької України. Нам пишуть: Відома річ, що Поляки на кождім кроці стараються використати східну Галичину на користь західної, нищити галицьку Україну, а будувати, збогачувати галицьку Польщу. До сього в першій мірі покликані всякого рода централі. І сповняють вони сей на себе зложений обовязок цинічним способом. В тім напрямі нема у них навіть вселюдських почувань. Новим доказом сего — се розділ наложеного на Галичину континґенту бульб для війска і східних провінцій Австрії в числі 35.000 ваґонів. Щоб охоронити галицьку Польщу, де що найменше нормальні були засіви, вилучається її від наложеного континґенту, і визначається її як живительку Галичини, а на осередну і східну Галичину розкладається цілий континґент, мотивуючи, що головні артерії вивозові: Станиславів-Керешмезе, Стрий-Лавочне, Самбір-Сянки так накидають, то чейже із західної Галичини не можна провадити бульби головною лінією? Континґент для війска мусить бути видушений а з західної Галичини з певностю не буде можна пересунути бульб головною лінією до східної Галичини; бо і не треба, нехай гине з голоду український мужик. Мало йому ще, що у нeгo усе зруйновано, що більша частина землі лежить облогом, що на засів не дається ні зерна, ні бульб, а як що сам придбає, то відобрати йoму, нехай гине! І кажеться в політиці: "My się pogodzimy!"

 

Відзначення. Поручник Іван Герасимович, нар. учитель з Буковини, редактор учительського орґану "Промінь" і заслужений орґанізатор українського народного учительства, одержав золотий хрест заслуги на стяжці хоробрости.

 

Діло

18.10.1918

До теми