◦ ◦ ◦ ◦

Офіціоз мінїстерства закордонних справ.

 

З метою найповнїйшої і найширшої інформації европейських країн про полїтичне та міжнароднє життє України, мінїстерство закордонних справ в найблизшім часї має розпочати виданнє свого офіціозного орґану. Орґан видаватиметь ся нїмецькою мовою. (Н. Р.).

 

Катедри українознавства.

 

Нa останньому свому засїданню рада мінїстрів постановила відкрити в харківському та одеському унїверситетах чотири катедри українознавства, а також відкрити дві катедри українознавства в нїжинському історично-фільольоґічному інститутї.

 

Українське посольство для Туреччини.

 

Незабаром в Царгород через Одесу має виїхати новопризначений український посол в Туреччинї, О. Кістяковський. В одеському портї вже стоїть пароход "Великий Князь Адександер Михайлович", на якому українське посольство поїде в Туреччину.

 

На Чорноморщинї.

 

Останніми часами помічаєть ся на Чорноморщинї велике зацїкавленнє до українського руху, українського слова і просвіти. (Н. Р.).

 

Боротьба з русифікаторами на Українї.

 

Як відомо "Прогофіс" — орґанїзація зрусифікованого на Українї великого промислу і торговлї — подала українському правительству записку, в якій домагаєть ся, щоби російська мова стала на рівнї з українською державною мовою України, бо, мовляв, українська мова ще не розроблена, а російською урядують навіть вищі урядовцї українських мінїстерств. Проти сього протесту є цїла національно-свідома Україна. Найперше в довшій гарній записцї запротестував д. Шелухин, предсїдатель української мирової делєґації, опісля Український Національний Союз, урядовцї з мінїстерства закордонних справ, освіти, внутрішніх справ і шляхів, а тепер зі всїх кутків України, від ріжних установ і громадських орґанїзацій і поодиноких людей. Особливо зворушаючий протест вояків-Українцїв київського клїнїчного шпиталю, які втратили своє здоровлє в боротьбі з московсько-большевицьким наїздом.

 

Польський апетит на українські землї.

 

У Варшаві відбуло ся 24. вересня віче в справі "kresów wschodnich" (східних окраїн). Проводив декан і член Ради стану Парчевський, а головний реферат виголосив др. Добровольський. Віче покінчено такою резолюцією:

 

"З уваги, що землї давньої Річи посполитої за Нїмном і Бугом, історично, ґеоґрафічно і етноґрафічно становлять невідлучну часть Польщі і є для полїтичної самостійности і успішного економічного розвою конечні; що віддїленнє від Польщі було-би кривдою для мілїонового, свідомого своєї польщини населення сих земель, яке тисячними підписами ствердило свою незломну волю приналежности до польської держави; віче взиває польське правительство, щоби воно поробило всї старання для забезпечення наших східних земель польській державі."

 

Скромні бажання!..

 

"Любі гостї".

 

Недавно до Київа приїхав відомий чорносотенний публїцистичний дїяч, редактор бесарабських часописів Крушеван, а також і славетний Замисловський. Чорна галич на добре обсїдає Україну...

 

Українська Академія Наук.

 

Закінчилась праця комісії академика Вернадського по утворенню Української Академії Наук. Постановлено призначити на історично-фільольоґічнім віддїлї 21 академиків, на фізично-математичнім 25 академиків, на віддїлї соціяльних наук 20 академиків; пропонуєть ся встановити 4 фонди наукових підприємств, екскурсій, експедицій, купівлї колєкцій, досвідних наук та біольогічних наук. Скількість директорів вчених установ Академії, неакадемиків встановлено на 14.

 

Вістник полїтики, лїтератури й життя

 

06.10.1918

До теми