◦ ◦ ◦ ◦

Австрія, Україна і Польща.

Ц. к. кореспонденційне бюро донесло з Київа, що австро-угорське правительство за вставленнєм українського мінїстра закордонних справ, позволило австрійським Українцям, занятим в українських заведеннях і урядах, оставати на Українї — низшим урядникам і слугам до 10. жовтня, а урядникам до 31. грудня с. р. — В такий спосіб помагає австро-угорське правительство будувати українську державу, за що домагаєть ся незвичайно великих матеріяльних чинитьб, а останнїй дозвіл також окуплений ріжними матеріяльними концесіями для Австро-Угорщини. Поляки тїшуть ся у бар. Буряна не такими зглядами. Цїла австрійська окупація в Польськім Королївстві переповнепа галицькими Поляками і їх не відкликуєть ся, бо їх потреба до будови Польщі там, де її навіть нема, прим. в Холмщинї, а навіть на Волинї. Галицьких Українцїв відкликують з України, щоби був більший простір для Поляків, Жидів, Мадярів і т. д.

З "Національного Союзу".

"Відродження" доносить: На засїданню 18 вересня В. Винниченко вибраний головою "Національного Союзу". Сими днями "Національним Союзом" маєть ся післати меморандум представникам центральних держав, який в свій час буде оголошений в нашій часописі.

Краєва Українська Рада в Криму і "Національний Союз".

28. і 29. серпня в Криму відбув ся краєвий зїзд представників всїх національних українських орґанїзацій і партій Криму. Вибрана Краєва Кримська Рада, котра вирядила у Київ делєґацію. Делєґація вже прибула до Київа і від імени Краєвої Ради подала заяву в "Національний Союз" про приняттє в склад союза представника від кримських Українцїв.

Довкола приєднання Криму до України.

Рада мінїстрів познакомившись з рішеннєм представників Криму вступити з українським урядом в переговори про умови приєднання Криму до України й ідучи на зустріч прикрому становищу населення Криму, яке не може в умовах митової війни реалізувати врожай овочів і винограду, за згодою п. гетьмана постановила спинити митову війну при умові негайної присилки представниками Криму в Київ уповноважненого для переговорів. Сю ухвалу післано телєґрафічно: в Сімферополь ґен. Силькевичу, предсїдателям ґуб. земської управи в Сімферополї і земської управи в Ялтї і Теодозії, в Берлїн мінїстрови закордонних справ і головнокомандуючому нїмецькими військами на Українї.

Мінїстер фінансів телєґрафічно знїс заборону вивозу продуктів з України на Крим і навпаки.

Кримо-українські переговори.

Кримська делєґація для переговорів з українським правительством виїзджає до Київа на початку слїдуючого тижня в складї представників правительства й експертів. Представниками правительства будуть мабуть мінїстри Фріман, Ахматович, сенатор Нїкифоров. (УТА)

Україна — Крим.

УТА повідомляє: Сімферопіль, 16. вересня. Офіціяльно повідомляєть ся: Відбулась нарада представників кримського правительства з членами нїмецької місії, котра приїхала з Київа. Обмірковувались тільки економічні справи. Скоро кримське правительство вступить в безпосередні переговори в тих-же справах з українським правительством.

Реквізиції на Українї.

Київські часописи допосять, що мінїстер апровізації Гербель розпорядив, щоби всюди там приступити до реквізиції, де земельні власники не хотять відступити надвишку збіжа для державного збіжевого уряду.

"Любов" Москвинів до Українцїв.

До мінїстерства закордонних справ надійшла велика скількість скарг на те, що Великороси руйнують і нищать майна наших переселенцїв, переважно з пензенської ґубернїї. Звістка про відокремленнє України від Росії так обурила патріотичних мешканцїв Пензи і її околиць, що вони не тільки поспішили вислати українських переселенцїв за межі свого краю, але навіть позбавили останнїх можливости злїквідувати свої справи і все їм порабували.

Проти большевицьких насильств.

Рада мінїстрів, вислухавши доклад про терор, яким большевицьке правительство в Росії послугуєть ся супроти всїх, кого підозрівав в приналежности до "контр-революції", між тим і проти українських горожан, проживаючих на території совітської республики — рішила звернути ся до всїх держав з нотою, протестуючою проти поведення народнїх комісарів.

М. Грушевський — Президентом Академії Наук.

При гетьманськім дворі обговорювано справу покликання проф. Грушевського на становище президента української Академії Наук.

Вістник полїтики, лїтератури й життя