◦ ◦ ◦ ◦

На сходї і заходї.

Довкруг замаху на життє Лєнїна і вбийства комісара Уріцького нагромадила ся небезпечна буря. Большевики, шукаючи пружин заговору, документами констатують, що протиреволюційний заговір стояв під опікою французьких дипломатів, а на його чолї був управитель анґлїйської місії Льокгарт, французький ґенеральний консуль Ґенерард, ґен. Ляверж. Стверджено, що заговірники одержали від анґлїйського поручника Райлї в останнім тижнї 1,200.000 рублїв на цїли перекупства віддїлів совітських військ, щоби повалити совітську власть і проголосити в Москві військову диктатуру. Найдено підроблені документи і кореспонденцію, яку буцїм-то ведено між Совітами і Нїмеччиною і яка мала призначений викликати настрій до ведення нової війни проти Нїмеччини. В тайнім помешканню заговірників приловлено анґлїйського дипльоматичпого аґента Льокарта. Підчас ревізії в анґлїйськім консулятї вбито одного Анґлїйця. Багато антантських горожан арештовано.

Очевидно, що льордівська Анґлїя на вістку про сю неувагу до своїх дипльоматичних інтриґантів загорила великим гнївом і мабуть ладить ся виповісти большевицькій Росії війну, посадивши наперед проживаючих в Льондонї большевиків, разом з "амбасадором" Литвиновом в тюрму. Тим самим шляхом піде мабуть також Франція, яка не менше інтересована в протиреволюційних російських замахах, чим Анґлїя.

Годї нинї сказати, які консеквенції поведе за собою евентуальне офіціяльне виповідженнє війни большевикам. Фактичний воєнний стан між антантою і большевиками вже давно істнує; не від нинї наступають антантські війська, висаджені на мурманськім побережі на большевицький Петербург і загально відома їх акція на Сибірі і над Волгою поруч, або таки з помічю Чехо-Словаків. Евентуальне офіціяльне виповідженнє війни санкціонувало би й оправдало теперішній стан річей, а може прискорило-би темпо подїй, які дозрівають на сходї...

На заходї уступили нїмецькі війська під напором великої переваги коалїції на давні, сильні, т. зв. становища Гінденбурґа. Очевидно, що з приводу сього в антантських столицях запанувала неабияка радість і звязані з нею надїї. Побачимо, який буде вислїд боїв о лїнїї Гінденбурга; від сього залежний дальший розвиток воєнних подій на заходї. Та що хвальби французьких державників, якими вони голосять побіду антанти в 2—3 місяцях, є пересадні — щодо сього не може бути майже нїякого сумнїву. Певнїйша річ, що знова прийде до позиційних боїв, зимової кампанії і весняних офензив в 1919 роцї, які може дадуть вже кінцеве рішеннє і змогу вимученому людству дихнути вільнїйше грудьми, очевидно, що прискорити кінець може також австрійська пропозиція до мирових переговорів.

Для нас потїхою можуть стати вістки, що Українську Державу признають вже не тільки центральні, але також невтральні держави — а навіть, як зачувати, коалїція.

Вістник полїтики, лїтератури й життя