З Народного Комітету. Народний Комітет відбув в суботу 7. с. м. під проводом голови п. д-р. Костя Левицького перше по феріях чергове засідання, на котрім полагоджено отсі справи: 1) Супроти розпорядку митрополита ґр. Шептицького з 31. серпня с. р. в справі зобовязування питомців духовної семинарії до висвячування в безженнім стані постановлено внecти представленнсє, котре має заявити Митрополитови вибрана депутація під проводом віцепрезидента п. Юліяна Романчука… 3) По вислуханню звіту голови Української Парляментарної Репрезентації п. д-ра Евгена Петрушевича про теперішне політичне положення pішено візвати народні орґанізації в краю до закладання протестів проти плянованого політичними чинниками прилучення східної Галичини до Польщі та до обстоювання нашого домагання поділу краю.
Поклик. Настала нова доба в житю нашого українського народа. Він хоче йти враз а иншими культурними народами, живійше як доси до поступу. — Задля того треба звертати пильну увагу, щоби він у всіх областях розвинувся сильно. Зрозуміла се наша суспільність, бо не жалувала і не жалує своїх жертв на удержаннє приватних шкіл і бурс, які мають достарчати охочих робітників до народної праці. Однак найменше доси звертала наша суспільність увагу на витворенє і скріпленє ремісничого стану, який повинен становити світ нашого міщанства, як також і нашого інтеліґентного селянства. — Инші народи давно вже зрозуміли вагу ремісничого стану і не жалують на се фондів, щоби ними допомочи виoбpазoвaнню ремісничої молодіжи. Ми маємо під тим зглядом ще много зробити. Вправді є у нас товариство "Українська Бурса реміснича і промислова" у Львові, яка за час свого 18-літнього істновання дала нашому народови до дві сотки cвідомих і щирих ремісників і промисловців. — Однак що се значить для загального запотребовання. Нам треба конче подвоїти або потроїти те число і мусимо здобутись і спромочись на розширеннє сеї нашої інституції, бож се не ялося кількаміліоновому хотьби галицькому українському народови, щоби його реміснича і промислова бурса не була в можности приняти більше як яких 30. учеників і щоби не могло се товариство числити більше як 124. членів, котрі малиби платити річно по 4 кор., та і сеї дрібниці в більшість з них від кількох літ не платять. — Тому викликуємося до нашої суспільности і просимо зголошуватися в члени нашого товариства, о точні заплати членських вкладок і о жертви на ціли тогож. — Зголошення в члени, вкладки членські і жертви просимо слати на адресу товариства у Львові, вул. Домініканська ч. 11. — За Раду Т-ва "Українська бурса реміснича і промислова" — В. Нагірний, голова. А. Березовський, секретар.
З "Просвіти". Перше по феріях повне засідання Головного Виділу Товариства "Просвіта" відбудеться ві второк, 10 вересня о год. 6. по пол., а Комісії просвітно-організаційної в середу, 11 вересня о год. 6. по пол. Проситься всіx членів прибути з огляду на вагу справ. — Презідія.
Краєва школа кошикарська в Коломиї розпочинає науку 10. вересня. Вписи до школи зачинаються 9. вересня вул. Косцюшки 35. — Треба зголоситися зараз, бо число принятих є обмежене. Школа пpиймає дівчата і хлопці від 14-го року житя, крім ceгo і старші особи, що не мають зарібку. — Вписове 10 кор. Оплата 20 кор. місячно. Пильні бідні ученики можуть бути в части або зовсім від оплати увільнені.
Робітники ц. к. салін в Калуши упрашають о ласкаве поміщенє в "Дїлі" спростування клевет і видумок, які понаписували польскі політики калуські про салінарних робітників. — Написали вони, що робітники всіх салін покинули працю на знак протесту проти поділу Галичини, що жадають увільнення Пілсудзкого і польських леґіонів. Ся брехня і видумка політиків калуских обурила до найвищого степеня всіх робітників салінарів, бо всі вони постановили покинути працю задля нужденної платні 3 кор. денно, з котрої вже не всилі жити особливo, коли хто має 7—8 осіб до удержання. — Президія зборів.
Дїло
10.09.1918