Вид. т-ва "Просвіта", Київ, 1918, стор. 70, ц. 2 гривнї 50 шагів.
Велика річ — добра біоґрафія письменника й взагалї громадського дїяча. Як тяжко без неї, знає кождий, хто береть ся до студій над історією, історією лїтератури або громадського життя взагалї. Та й для школи такі життєписи не лише пожадані, але й просто конечні. На жаль у нас скрізь прогалини, куди нї глянь. Нема досї доброго курсу історії лїтератури, нема історії мистецтва, громадського життя й культури взагалї, а вже про біоґрафії й говорити не доводить ся: тут поле майже непочате. Поза Шевченком, для життєпису котрого поклав такі добрі основи Кониський, рідкий письменник може похвалити ся сякою-такою біоґрафією, спеціяльно на українській мові. І досї зостаєть ся сливе одиноким джерелом для новійшого часу історія лїтератури Огоновського, де зібрані короткі життєписні дані. А нам так би здалися порядні біоґрафії всїх видатнїйших наших дїячів! І не лише з потреб чисто-наукових, але і з потреб громадських і педаґогічних. Аджеж життєпис видатного чоловіка найкраща школа, найлїпший стимул, підойма й заохота для молодих, найкращий приклад і взірець їм для наслїдування. А тут тимчасом — пустиня, на лихо й сором усїм нам! Що дамо ми тепер нашій молодїжи, аби показати їй, кому маємо завдячувати, що не згинули марно, а вийшли таки в люде?
Тому не можна не радїти кождій спробі, яка має на метї дати життєпис визначного Українця. На жаль таких спроб було досї дуже не багато. Поза Шевченком найбільше пощастило Кулїшеви, для біоґрафії котрого солїдні основи положив Шенрок і кореспонденція Кулїша, оголошена в "Київській Старинї". На їх підставі легко вже було брати ся до популярного начерку життя з дїяльности сього небуденного чоловіка, одного з тих мужів, що на них стала земля українська. І от кільканадцять лїт тому появив ся у нас перший такий нарис, призначений для широкого читача з народу — "На громадській роботї" Д. Дорошенка, вид. "Добродїйного Товариства" (Саб.; 1900, стор. 32). Тепер Д. Дорошенко знову надумав пригадати нам свого славетного земляка — Чернихівця і дав уже сим разом не коротеньке оповіданнячко для народу, а добре прозоро писану біографію, зовсїм нову роботу в порівнянню до першої своєї спроби. Начерк виданий тов. "Просвіта" у Київі складаєть ся з 9 роздїлів, в котрих докладно розповіджено про життє й дїяльність "гарячого" Кулїша. Нема тут нїчого нового, досї незнаного дослїдникам, але зате уміло й совісно перероблена цїла дотеперішня лїтература про Кулїша так, що життє його переходить перед нами крок за кроком від народження аж до смерти. Такого гарного начерку може позавидувати Кулїшеви не один з наших дїячів — так ладно, простими словами, без зайвих славословів, без тїни панегірика, без напущених, надутих фраз потрапив Д. Дорошенко розповісти про життє й заслуги великого Українця. В своїй роботї дав Д. Дорошенко те, що нам треба, те, чого нам досї бракувало. Його начерк — се взірець такого роду роботи й хотїло ся-б сподївати ся, що автор не спинить ся на нїй, а дасть нам такі самі гарні життєписи й инших наших видатних людей. У нього є до сього хист і було-б просто гріхом закопувати сей хист у землю. Видано нарис як на теперішнї часи добре й недорого. На жаль нема портрету Кулїша, але се вже мабуть з огляду на невідрадні друкарські відносини.
Бажаємо гарній книжцї Д. Дорошенка діждати ся як найскорше нового видання. В нїм мусїтиме автор узгляднити крім використаної вже лїтератури також характеристичну для Кулїша й важку для зрозуміння його вдачі й напряму недруковану статю його "Українофілам", оголошену О. Левицьвим у VIII-ім томі "Записок Українського Наукового Товариства" у Київі.
Вістник полїтики, лїтератури й життя
08.09.1918