◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Страйк мулярів в головнім шпитали. З причини страйку робітників будівляних заперестали роботу також і мулярі заняті реперацією будинку шпитального. Однако заряд шпиталю порадив собі на се, бо постягав недужих мулярів з віддїлу шкірних недуг і казав им робити, платячи им бохонцем хлїба і порцією масла. Мулярі робили але коли довідали ся, що в містї их товариші страйкують, перестали робити і зажадали підвисшеня платнї до висоти 50 кр. денно. (Хлїб вартував 16 кр., а масло 5 кр.) По коротких переговорах підвисшено им плату до 40 кр. денно і таким способом полагоджено змову.

 

Огнї. В суботу дня 2 н. ст. вересня перед 5-ою годиною з полудня вибух огонь в Грибовичах великих о 8 кільометрів від Львова. Огонь підложила Гаська Пилюх під хату зятя, Василини. Від сего огню згоріло 21 загород селяньских з забудованями і всїми сегорічними плодами. При тім погоріли конї, корови і безроги, бо нїкого не було дома; одні були в поли, другі пійшли на войскові вправи, инші поїхали з підводами для войска. Шкода виносить 35.000 зр., з чого було обезпечено 15.000 зр. На телєґрафічну просьбу прибуло зі Львова 7 стражників охотничих з малою сикавкою по 7-ій годинї вечером, бо команда міскої сторожи огневої не виїзджає за місто, єсли огонь лучить ся о милю за Львовом. При катастрофі була також сикавка з Дублян з учениками тамошної рільничої школи. Огонь погашено около 1-ої години в ночи. Церков і школа уратовані. — В Городку на черляньскім передмістю вибух огонь в ночи з 5 вересня зараз по півночи і знищив 9 загород. Огонь повстав з коршми, що стояла серед селяньских хат. Причиною була неосторожність. Пожар угасила міска сторожа огнева около 3-ої години в ночи. — В Дережичах повіта дрогобицкого згоріла дестилярня нафти Соломона Бакенрота, вартости 4500 зр. — В поли підпалив хтось стирту ячменю (120 кіп), що належала до п. Мармароша з Карова. Згоріла цїла стирта і 16 сяжнїв сїна. Збіже було асекуроване. — В Слобідцї коло Кут погоріла дня 24 н. ст. серпня одна хата. Причиною огню була пяна господиня. Господар поїхав був з сплавами. — В Станиславові згоріла гарбарня Вайсбаха вартости 2000 зр.

 

Звістна широким кругам адептка штуки музичної п-на Саломея Крушельницка виїздить сими днями в цїли дальшого виобразованя себе в співі до Медіоляну. Щасть Боже в далеку путь і скорого повороту!

 

Нещастні пригоди. В Бориславі в закопі ч. 827 вибухли ґази, котрі тяжко попарили робітницю Лабус, а лекше ще двох робітників. Заступник дозорця винен тому, бо недалеко від закопу засвічував лямпу сїрником. — Облава на медведя. Дня 29 н. ст. серпня донїс один селянин коло Велдїжа старшому лїсничому в добрах бар. Поппера п. Войґтови, що в ночи напав медвідь на кошару овець і забрав три вівцї. На другій день уряджено на непрошеного гостя облаву і в короткім часї найдено єго слїд. Медвідь явив ся яких 20 кроків від п. Войґта. По першім вистрілї ударила куля звіря в лїву лопатку, він упав але по хвили піднїс ся і з страшним риком кинув ся на стрільця. Другій вистріл пробив серце і позбавив медведя житя. Убитий звір мав 2.15 метрів довжини, лапи 0.23 метра довгі, а важив 273 кільоґрами.

 

Самоубійства. В справі самоубійства, о котрім ми вчера доносили, пише Gazeta Lwowska, що кельнер Филип Завер жиє і не єсть идентичний з самоубійником, що єго найдено в Пелчиньскім ставі.

 

Безсердечний отець. Перед трибуналом карним в Самборі велась дня 23 н. ст. серпня розправа головна против молодого подружя Теодора і Катерини Чиждень, родом з Грабівця, зарібників зі Стрия, о убійство своєї 5-тиждневої дочки Марії дня 28 н. ст. мая с. р. Дитину убито в той спосіб, що Чиждень кинув єї до рова при зелїзници за "Ольшиною", наповненого водою. Причиною сего убійства була крайна нужда підсудних. Катерина Чиждень так о тім розказувала: "Коли я виходила за муж було у мене заслужених около 30 зр., але то все розійшло ся на весілє. Мій муж станув у дворі на службу, але тут був всего кілька місяцїв і пійшов назад до Стрия зарабляти, а я лишила ся слаба і безпомічна. Прийшов час родів. Не було нїякої помочи, я дуже заслабла і мене віддали до шпиталю в Стрию, а дитина лишила ся в Грабівци у сестри. По двох тижднях я вийшла з шпиталю, але все ще слаба. Сестра принесла менї дитину. Я пійшла глядати мужа, а найшовши єго, просила о поміч, але у него не було нїчого. Я єго просила, щоби ми пійшли знов до Грабівця, але він не хотїв, та вкінци пристав і ми вибрали ся в дорогу. Не було де переночувати нї що зїсти, дитина також не мала чим прокормитись. Було у мене ще 2 кр., котрі я тримала на молоко для дитини, але чоловік казав их собі дати на циґаро, кажучи, що дитинї молока вже не треба. По дорозї ми сїли під коршмою, бо надійшов великій дощ. Я так ослабла, що не могла нести дитину і віддала єї чоловікови." Муж Катерини Теодор Чиждень каже, що жінка, віддаючи єму дитину, сказала: "На, маєш дитину: або єї забий, або утопи; роби що хочешь!" Жінка признає, що так сказала, але не для того, щоби так сталось, лише в бідї сама не знала, що говорити, а між тим чоловік дїйстно утопив дитину. Чиждень представляє образ крайного упадку, любив пити, з жінкою зле жив, молитв нїяких не знає, а утоплену дитину не уважав за свою. По переведеній розправі потвердили судьї присяжні вину Чижденя 12 голосами, а Катерину Чиждень признали 7 голосами невинною. На основі сего вердикту засудив трибунал Теодора Чижденя на кару смерти через повішенє а Катерину Чиждень увільнив.

 

Дрібні вісти. На навіщених повенею зібрав до дня 4 н. ст. вересня львівскій комітет ратунковий 14.784 зр. 4½ кр. — Письменні испити зрілости в ІV-ій ґімназії у Львові розпічнуть ся дня 11 вересня, а устні дня 18 вересня. — Людвик Анаст. Сенько-Поповскій, властитель більшої посїлости на Поділю, брат звістного посла до ради державної, умер в Кракові в 46-ім роцї житя. — В суботу дня 9 н. ст. вересня відбуде ся в Райтаровичах коло Самбора вінчанє окінченого богослова п. Дмит. Маркова з панною Евгенією Нероновичівною дочкою тамошного пароха.

 

Дѣло

 

08.09.1893

До теми