Сенатор США Джон Сідні Маккейн III помер о 4:28 вечора 25 серпня 2018-го у віці 81 року. Він був великим прихильником України і жорстким критиком Росії.
Смерть настала наступного дня після того, як він відмовився від продовження лікування пухлини головного мозку.
Народився в Коко-Соло, американській зоні Панамського каналу. Син і онук адміралів військово-морського флоту США. Мав шотландські, ірландські та англійські корені.
Після закінчення середньої школи в Вірджинії продовжив навчання в Військово-морській академії США в Аннаполісі. Після закінчення академії у 1958 продовжив льотні навчання та став флотським пілотом у 1960 році. У ранзі лейтенант-командера військово-морської авіації служив у В'єтнамі під час військових дій США в цій країні. Навесні 1967-го «Форрестол» був переведений в Тихий океан для участі в операції «Обертальний грім». Маккейн, як і його колеги, висловлював невдоволення тим, що список цілей був обмежений, так що їх прийшлось вражати багато разів, при цьому без гарантій того, що саме ці цілі були вагомими для перемоги у війні. При цьому американським льотчикам довелося долати систему ППО, створену за участі СРСР. 26 жовтня 1967 року Маккейн, у складі групи з 20 літаків, вилетів на бомбардування електростанції в центрі Ханоя і був збитий зенітною ракетою ЗРК С-75. Льотчик катапультувався і приземлився в озеро в центрі Ханоя. При цьому він зламав обидві руки і ногу і був жорстоко побитий в'єтнамськими солдатами: йому роздробили плече, він був двічі поранений. В такому стані Маккейна помістили в головну в'язницю Ханоя.
На допиті, згідно з американським військовим статутом, він назвав тільки короткі відомості про себе, але за прізвищем в'єтнамці встановили, що вони взяли в полон сина високопоставленого американського офіцера. Йому надали медичну допомогу. Він шість тижнів провів у лікарні, де втратив 26 кг і посивів. В грудні його перевели в табір військовополонених у Ханої, де про нього піклувалися товариші по полоні.
В березні 1968 року Маккейна перевели в одиночну камеру.
В липні 1968 року його батько став командувачем Тихоокеанським флотом США. Тоді в пропагандистських цілях в'єтнамці запропонували звільнити Маккейна, однак він заявив, що прийняв би пропозицію тільки в тому випадку, якби були звільнені американські військовослужбовці, що потрапили в полон раніше за нього. Про відмову Маккейна від звільнення в'єтнамські чиновники повідомили американському представникові на Паризьких мирних переговорах Авереллу Ґарріману.
У серпні 1968 року Маккейна постійно (що дві години) били, прагнучи зламати його волю. В цей же час він хворів на дизентерію. Переломи, отримані в ці дні, призвели до того, що Маккейн втратив здатність піднімати руки вище голови. Пізніше він згадував: «Я дізнався про те, що всі ми дізналися там: кожна людина має свою межу. Я досяг свого».
Він стверджував, що щоранку до нього входив наглядач і вимагав вклонитися йому, у відповідь на відмову завдавав йому удар у скроню.
Влітку 1969 року один із звільнених з полону американців повідомив про тортури, яких зазнавав Маккейн. Після цього поводження з військовополоненими покращилося. У жовтні того ж року Маккейн був переведений у в'язницю «Хоало». Всього він провів у полоні 1967 днів (5 з половиною років) і був звільнений 15 березня 1973 року, після підписання між США і В'єтнамом Паризьких мирних угод.
Після звільнення з полону продовжив службу у ВМС США, але в зв'язку з погіршенням стану здоров'я пішов у відставку 1981 року. За час служби Джон Маккейн отримав низку бойових нагород.
Обирався в Конгрес США від Арізони, в Палату представників у 1982 році, та в Сенат у 1986 році, де був вже на четвертій каденції.
Був кандидатом на посаду президента у 2000 році, однак зазнав поразки від Джорджа Буша під час номінації від Республіканської партії США. 25 квітня 2007 оголосив про свій намір балотуватися від Республіканської партії на посаду президента США на виборах 2008 року. В результаті, набравши 46%, програв кандидатові від Демократичної партії Бараку Обамі.
Завжди відкрито критикував Барака Обаму за недостатню увагу до українського питання. Під час масових протестів українців після силового розгону Євромайдану в Києві сенатор приїхав до Києва і 14 грудня 2013 відвідав наметове містечко. Наступного дня Джон Маккейн разом із сенатором-демократом Крісом Мерфі прийшов на Євромайдан, де вони виступили на сцені перед мітингувальникам.
Новорічну ніч 2017 року провів у Маріуполі, де заявив, що США мають надати летальну зброю Україні.
У липні 2017 року в Маккейна була виявлена гліобластома – одна з найагресивніших форм пухлини головного мозку. Він зразу ж розпочав курс лікування. За цей час сенатор переніс три операції.
«Минулого року сенатор Джон Маккейн повідомив американцям те, що вже було відомо його родині: у нього виявлена агресивна гліобластома і прогноз був невтішним… За минулий рік Джон перевершив усі очікування щодо прогнозу його тривалості життя. Але розвиток хвороби і неспинний процес старіння винесли свій вирок. З властивою йому силою волі він вирішив припинити курс лікування», – йдеться у заяві родини Маккейнів, яку цитує газета The New York Times. Родичі подякували всім, хто підтримував сенатора протягом року.
Прощання з тілом сенатора пройде у Вашингтонському катедральному соборі. Джон Маккейн буде похований на кладовищі Військово-морської академії Сполучених Штатів в Аннаполісі (штат Меріленд) . Дата поховання поки що невідома.
26.08.2018