Людина, яка творила наш Львів

 

Сьогодні, 23 серпня, Львів прощається із Наталією Хобзей — відомою українською вченою-лінгвістом, кандидатом філологічних наук, завідувачем відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

 

Наталя Хобзей передчасно відійшла у вічність 21 серпня 2018 року, залишивши по собі світлу пам’ять і більше сотні наукових праць з діалектології, лексикографії, лексикології, етнолінгвістики. Мала безперечний авторитет у наукових колах, підтверджений високим званням дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка. Працювала у специфічній ділянці філологічної науки: написання словників і дослідження діалектів – це завше робота в команді, робота з людьми, яка потребує величезної витривалості, організованості, системності й готовності до комунікації. При всьому розмаїтті наукових зацікавлень мала дві виразні любові, два напрями досліджень, до яких завжди поверталася, – це Гуцульщина і Львів.

 

*

Наталка Римська:

«Є люди, яких я називаю “моїми”. Це окреслення охоплює як близьких друзів, так і тих, з котрими хоч не спілкуюся тісно, а проте вони є для мене якимись прикладами, орієнтирами. Наталя Хобзей — одна з тих постатей, які творять мій Львів, тобто місто людей, за якими я це місто впізнаю.

 

«Риса, яка об’єднує всіх незалежно від національності, віку, релігійної належності, політичних інтересів, — любов до міста, у якому народився, зростав, у якому провів найкращі роки молодості (гімназійної, шкільної, студентської)… Бути львів’янином — це в очах іншого, нельвівського, товариства — належати до якоїсь особливої спільноти».

Наталя Хобзей. «Слова і місто, або Місто в словах», перемова до видання «Лексикон львівський: поважно і на жарт» 2009 року.

 

Найбільше ми спілкувалися при моїй роботі над перекладом книжок Анджея Хцюка “Атлантида” та “Місяцева земля” — “розповідей про Велике Князівство Балаку” (вийшли друком у “Критиці” 2011 року). Наталя тоді надіслала мені була робочу версію першого видання “Лексикону львівського”. Дуже допомагав мені також виданий за її чинної участі словник “Арґо в Україні” Олекси Горбача (2006). Зрештою, я не раз писала до Наталі, аби уточнити значення деяких слів.

 

«Власне фіксація є дуже важливою. Ті, хто є мовознавцями, розуміють це – а я по духу в мовознавчій галузі є лексикографом більше, ніж кимось інакшим, – що потрібно все фіксувати, все, що хто знає зі своїх говірок. Є стільки інтеліґенції в Україні – якби кожен записав хоча би п’ять листочків тих слів, яких він достовірно знає з дому, то воно би потім десь придалося до великого словника, і я думаю, що словник української мови був би одним з найбагатших словників всього світу. Хотілося би так думати».

Наталя Хобзей. «Слова з галицьких світів»

 

Наталя була на першій презентації мого перекладу у Центрі міської історії у вересні 2011 року, а навесні 2012-го погодилася взяти участь у презентації у Книгарні Є (тоді єдиній у Львові, на просп. Свободи). Розмовлялося нам гарно — шкода, що немає запису.

 

Думаючи про друге видання Хцюка, я ще хотіла надіслати Наталі свій переклад на перегляд — та не встигла...

 

Що ж, знаю напевно: з відходом Наталі обриси мого Львова змінилися — так само, як після Сашка Кривенка, Назара Гончара etc. etc.

 

І певною є теж друга річ: що на моїй актуальній книжковій полиці (до якої найчастіше сягаю) завжди стоятимуть її словники: “Лексикон львівський”, словник Горбача (який дуже варто було би перевидати, також в електронній версії) та ін.»

 

 

По завершенні студій на філологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка Наталя Хобзей вчилася в аспірантурі — й у 1995 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Міфологічна лексика українських говорів Карпатського ареалу», над якою працювала у відділі української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України під керівництвом доктора філологічних наук, професора Ярослави Закревської.

 

«Таким чином словник [Лексикон львівський] ріс, а я почала читати дуже багато спогадів і збагнула, що цей словник має мати не тільки слово і значення, а він повинен мати зовсім інший голос. Себто цей словник був для нас просто розвагою, ми розважалися в ньому, це була така лексикографічна відрада – і ми хотіли, щоб люди, які будуть читати цей словник, також розважалися. Там можна відкрити книжку на будь-якій сторінці – і майже на всіх сторінках є різні веселі історії. Про львів’ян, про Львів… Ми намагалися, щоб цей словник був пізнавальним, і щоб словник можна було читати з будь-якої сторінки – і хотілося читати».

Наталя Хобзей. «Слова з галицьких світів»

 

Гуцульщина назавше залишилася в житті і в колі наукових зацікавлень вченої. 1997 року Наталя Хобзей стає співавторкою короткого словника «Гуцульські говірки», 2002 року світ побачило її дослідження «Гуцульська міфологія: етнолінгвістичний словник», також вона була відповідальним редактором праць «Скарби гуцульського говору» (2008): «Березовú» (Миколи Неґрича) та «Росішка» (Миколи Грицака), а ще автором ідеї і співавторкою словника «Гуцульські світи. Лексикон», опублікованого 2013 р.

 

2009 року виходить друком «Лексикон львівський: поважно і на жарт» — результат трирічної праці Наталії Хобзей, Оксани Сімович, Тетяни Ястремської та Ганни Дидик-Меуш. Це наукове за формою і суттю видання завдяки особливому оформленню і новаторському підходу упорядників досі користується надзвичайний попитом: «Лексикон львівський» отримав нагороду як найкраща книга Форуму видавців-2009, наразі він витримав вже три видання — 2009-го, 2012-го та 2015 року.

 

*

Василь Зеленчук:

«Робота пані Наталі над гуцульською діалектологією – то дуже велика праця. Мені здається, вона чітко поставила перед собою завдання продовжувати те, що зачала Ярослава Закревська. Вони разом були співукладачами короткого словника "Гуцульська говірка". Потому "Гуцульський лексикон" – то вже праця безпосередньо пані Наталі. Я знаю, що йшла робота над укладанням великого словника гуцульських говірок, який мав мати як мінімум 4-5 томів – це була та ідея, яку виплекувала пані Наталя… А ще вона досліджувала не лиш говірки гуцулів українських, а й гуцулів румунських – є таке село Бродіна на Румунії, туди вона регулярно робила експедиції-виїзди. Вела систематизацію вивчення говорів, а разом з тим були і вузькі зацікавлення – як-от та сама "Гуцульська міфологія", яка давніше вийшла. Та й міжнародні зв’язки були унікально добрі. Коли тут, у Криворівні, організовували міжнародну конференцію діалектологів, то там були люди з кількох країн і майже з кожної області України…

 

«Саме через слова намагаємось розповідати і про місто, і про людей. Однак подаємо й позамовний контекст: рекламу українського Львова 30-х років — у першому виданні, у другому — світлини (давні і сучасні), у третьому — чорно-білий світ графіки й рисунку. Цю книгу присвячуємо пам’яті Богдана Сороки — Львів’янина, Патріота, Митця».

Наталя Хобзей, з передмови до видання «Лексикону львівського» 2015 року

 

Мала вона і наукову, і керівну, і людяну позитивну рису. Хотілося приїжджати в інститут – така там була добра атмосфера у відділі української мови. Ми два роки підряд там колядували – була Гуцульська коляда, пані Наталя запрошувала колядників. І от цього року в січні ми колядували коляду за померлих – згадували і Уляну Єдлінську, і Левка Полюгу, і Дмитра Гринчишина, і Ярославу Закревську. Де можна було подумати, що мине так небагато часу – й до того списку додасться і пані Наталя теж…

 

Кожна втрата непоправна, а ця особливо… Гуцульські трембіти грають тугу за упокій душі її».

 

 

_____

 

ХОБЗЕЙ Наталія Василівна,

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича.

З 1995 р. – член НТШ, від 2002 р. – секретар мовознавчої комісії, згодом – голова мовознавчої комісії, багатолітній член президії НТШ, з 2017 року – дійсний член НТШ.

Член етнолінгвістичної та діалектологічної комісій Міжнародного комітету славістів.

Засновник та відповідальний редактор наукового збірника «Діалектологічні студії» (10 випусків), а також серійних видань «Діалектологічна скриня» (від 2003 р.), голова редакційної колегії збірників серії «Історія мови» (від 2011), член редколегії журналу «Міфологія і фольклор».

Засновник щорічного міжнародного семінару «Актуальні проблеми діалектології» (від 2000 р.) та співорганізатор «Тимченківських читань».

Член редколегії серійних видань «Gwary dziś» (Познань, Польща), «Studia Łomżyńskie» (Ломжа, Польща).

 

23.08.2018