◦ ◦ ◦ ◦

Справа границь між Україною і Росією.

"Нова Рада" доносить, що полїтична комісія при мировій конференції, яка розглядає справу установлення державної границї між Україною і Росією, працює що дня і ступінь за ступнем наближуєть ся до вирішення сеї справи. Часопись сподїваєть ся, що в недалекім часї обидві сторони дійдуть до порозуміння в сїй справі.

Наказ про державну мову.

"Робітнича Газета" доносить, що почтово-телєґрафічний уряд видав такий наказ: В незалежній, самостійній Українській Державі державною мовою є мова українська. Зважаючи на се, наказуєть ся начальникам округів звернути особливу увагу, щоб урядовцї на почтї, при телєґрафі, радіоґрафі й телєфонах при виконуванню службових обовязків вживали лише української мови, й вжити всїх заходів, щоби при зносинах при всїх службових справах з усїма державними й приватними установами, а також урядовими особами, ведено переписку виключно державною мовою. Звернути увагу і на се, що коли в урядах ще є урядовцї, які до сього часу не володїють українською мовою, щоб вони поважно подбали про швидше її вивчення. Нові урядовцї, які будуть приймати ся на посади, мусять володїти українською мовою в письмі й слові.

Земельний фонд.

"Нова Рада" доносить, що земельний фонд України складаєть ся наразї з 150.000 десятин землї. Дальше збільшеннє сього фонду йде шляхом купна землї у приватних власників.

Китайсько-американський договір.

"Züricher Modenzeitung" доносить: До Парижа надходять інтересні відомости про третій договір між Америкою і Китаєм. В договорі говорить ся про: 1) Побудованнє чотирьох воєнних портів на китайськім побережу. 2) Прийняттє Китайцїв до американської воєнної маринарки в цїли їх вишколення. 3) Співдїланнє Америки при формуванню і будові китайських підводних суден. 4) Вишколеннє китайських офіцерів французькими інструкторами в Америцї, а також значне число умов господарської природи та залїзничих концесій на основі китайсько-американських взаємин. Вістрє сього договору звернено проти Японії.

На сходї й заходї.

На сходї гонять подїї одна за другою, немов у калейдоскопі. "Гармати анґлїйського капіталу" взяли не тільки Архангельськ в перехрестний огонь, вони зайняли у північній Росії місто Онегу і коли війська совітської комунїстичної республики не здобудуть ся на який геройський вчинок, вже незабаром може почуємо, що "анґлїйський капітал" добирається до Петербурга. Від 1 серпня ріжномовні й ріжнокожі війська антанти почали на всїх точках приступу концентричний похід проти совітської республики. Японцї нагромадили у своїх берегів велику масу перевозових кораблїв і буцїм-то на просьбу Америки й для порятунку Чехо-Словакам почали 3 серпня перевіз своїх дивізій до Владивостоку — головної точки японської операції проти "ґерманофільських" большевиків. До Омська наїхало багато японських, анґлїйських і французьких офіцерів і по всїм правилам випробованої новочасної військової етики реквірують помешкання для японського штабу і військових віддїлів, бо саме Омськ вибрано центром антантського етапу в походї на Росію. Зрештою цїлий західний Сибір (крім Іркутська) знаходить ся в руках "контрреволюції": Чехо-Словаків, ґен. Хорвата і козаків Семенова. Як велико звузив ся простір власти большевицького правительства, видко з факту, що в руках одних Чехо-Словаків находиться 10 ґубернїй з 18 мілїонами населення. В чехо-словацьких руках находить ся від кількох днів Екатеринбург і взагалї всї важнїйші уральсько-волзькі стратеґічні точки й комунїкаційні шляхи. Чи супроти сього загального наступу коалїції й її помічних сил поможуть що небудь воєнно-розпучливі заклики Троцького-Лєнїна й чи багато поможуть їм віддїли франктірерів, творені для операцій на задах ворожих віддїлів — покаже будучність. Дуже сумнївне, щоб совітській республицї вдало ся побідно видержати ворожий напір з усїх сторін, тим більше, що й в серединї самої комунїстичної республики причаїла ся гадюка контрреволюції.

Беручи східні подїї останніх днїв на тлї загального положення, витвореного війною, бачимо, що антантські держави порішили за всяку цїну опанувати російські державні простори. Англійсько-французький капітал не втратив ще надїї на приверненнє східного фронту, на відібраннє своїх позичок, щедрою рукою даваних бувшому царському правительству, і на ужиттє російських мас на гарматний жир в боротьбі з нїмецько-австрійським союзом. На Сибірі Чехо-Словаки оголосили вже навіть мобілїзацію кількох річників омського і курганського округів — тому не диво, що на вістку про дальші успіхи антанти в походї на Росію, багато молодих Великоросів втїкає через фінляндську границю до Скандинавії, не маючи мабуть великої охоти проливати свою кров для чужо-імперіялїстичних цїлей.

Нa заходї воєнні операції прибрали несподїваний напрямок. Побідна нїмецька офензива стрінула ся над Марною з великою антантською контратакою. Сила сеї атаки набрала таких розмірів, що Нїмцї почали почасти добровільний, а почасти "стратеґічними необхідностями" подиктований відворот, який відбуваєть ся чим дальше, тим в більших розмірах. Нїмецькі війська, що вже загрожували Парижеви — опинили ся поза лїнїєю Ен—Весль, Суасон дістав ся знов у французькі руки, Нїмцї подали ся біля Альберту й шукатимуть мабуть ще дальше на схід лїнїї свого опору проти великих коалїційних сил. Треба признати антантї, що з хвилею уодностайнення проводу і відданя його в руки ґен. Фоша — її стратеґічні операції чим раз більше плянові й — успішні. Показують ся несправедливими нїмецькі часописні донесення, немовби американська поміч завела надїї антанти. Бачимо щось противне — Америка кинула великі маси військ і помічничих засобів на західний фронт. Перед знаменитими нїмецькими полководцями стали на цїлий зріст великі воєнні завдання, з якими справити ся не легка річ. Та нїкуди правди дїти — нїмецький відворот на заходї на догіднїйші точки, подиктований у великій мірі також непевними, коли не небезпечними подїями на сходї. І так Нїмцям прийдеть ся ще раз змірити ся з хмарою ворогів на заходї й сходї, на півночі й полуднї. Надходять великі днї й великі подїї.

Чи удасть ся нашому народови і нашій молодій державности удержати свою долю в огнї світової пожежі? Віримо, що так.

Вістник полїтики, лїтератури й життя