◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Статут руского товариства ґімнастичного "Сокіл" подано вдруге до міністерства.

Галицкі порядки. Кільканацять селян равского повіта внесло до тамошного староства таку жалобу: "Світле ц. к. староство! Ми низше підписані господарі вносимо жалобу против торгової комісії, котра урядувала дня 3 н. ст. липня с. р. на ярмарку в Раві рускій, а то з тої причини: При вїздї на торговицю безрогами єсть в Раві канцелярія, в котрій урядує торгова комісія що відбирає паспорти і оглядає кожду безрогу. По огляненю підписує комісія паспорти і прибиває печатку торговицї кождому господареви, котрий одїтий в білім сердацї на плечах або на білій шанцї. Не знаємо, чи истнує такій закон, щоби господареви на білім сердацї прибивати печатку торгової комісії, або може бути роблять так умисно, щоби з господарів посмішковували ся всї равскі жиди і волоцюги, викрикуючи за кождим назначеним печаткою: "То злодїй, бо вже напятнований!" Кождий чоловік, що йде між людей старає ся порядно одїтись, а в Раві на торговици так чоловіка обмажуть, що відтак стидно на світ показатись. — Нам здаєть ся, що такі надужитя і то в повітовім містї, де єсть політична і автономічна власть, а також сторожа безпечности, не повинні лучатись. Тимчасом описане тут надужитє видїв жандарм, але дивив ся на него рівнодушно, хоч в єго очах прибивав поліцай Лаба печатки на сельских сердаках і шапках..." На жалобі підписані господарі: Стеф. Вербовий і Гнат Серкес з Корнева, Василь Иващук з Забіря, Ив. Пістун з Гійча, Демко Смик з Махнова, Луць Ярмола, Федько Ярмола і Ом. Гнивка з Вербицї та Федько Зборовскій з Піддубець. — Чи-ж дивно, що між селянами росте негодованє коли они видять, що на кождім кроцї роблять им кривду і понижають их, навіть такі komisyе targowe! Наведений факт єсть впрочім одним доказом більше пануючого в Галичинї варварства, за яким треба би далеко глядати.

В справі слїдства против москвофілів за напад на Впреосв. митрополита пише Neue fr. Presse: "Рада віденьского суду краєвого не постановила була, щоби слїдство против демонстрантів застановити, лише щоби тих демонстрантів випустити на волю [не спиняючи слїдства — Ред.] а прокуратор відкликав ся против тої власне постанови до висшого суду краєвого". — Як телєґрами доносять, рішив висшій суд краєвий не прихилити ся до постанови ради суду краєвого і задержати дальше демонстрантів в слїдчій вязници.

Наші еміґранти в Америцї віднесли ся до мукачівского греко-кат. епископа з просьбою, щоби вислав для них 7 священиків. В наслїдок сего візвав мукачівскій епископ руске духовеньство, щоби зголошувалось о душпастирскі посади в Америцї. Доси — як пише угро-рускій "Листок" — зголосив ся один священик, о. Ив. Грабар і виїхав вже до Америки. Угорскі рускі епископи позваляють обіймати душпастирскі посади в Америцї також женатим священикам, і може бути, що наші еміґранти длятого удають ся до них з просьбою о назначуванє душпастирів.

Еміґрація. З Косівщини доносять, що послїдними часами розвинула ся значно еміґрація з Пістиня, Косова і Кут до північної Америки. Причиною сего явища єсть послїдна повінь, здирства жидівскі і т. ин. Виходять майстри, господарі, властителї грунтів, лишаючи родини і господарства.

На дохід фонду товариства взаїмної помочи членів штуки друкарскої у Львові відбуде ся завтра с. є в недїлю дня 9 н. ст. липня прогулька до лїску на "Пасїках" (на право за рогачкою личаківскою). Проґрама прогульки обіймає танцї і гри товарискі, пригравати буде орхестра "Гармонії". Початок прогульки о 3½ годинї з полудня. Білєт поодинокій 20 кр., родинний на 4 особи 60 кр. Вступ лише за запросинами.

Будова загороди "подільскої", ставленої заходом і коштом повітів теребовельского, тернопільского і скалатского, на просторі 440 квадр. метр. (разом з обійстєм) має розпочати ся з початком серпня с. р.

Субвенція для вистави краєвої. Міністер торговлї донїс презідії намістництва, що наміряє удїлити львівскій виставі краєвій в 1894 роцї державну субвенцію в висотї 40.000 зр. т. є. стілько, кілько в 1891 роцї удїлено субвенції для вистави прагскої. Міністер обіцяв також дати до розпорядимости дирекції вистави нагороди державні в медалях cpiбниx і бронзових та в почетних дипльомах. Нагороди сі уважають ся найвисшими нагородами державними.

Дѣло