В справі приїзду цїсаря до Галичини доносять віденьскі часописи, що цїсар стане головною кватирою в Ярославі і буде мешкати в касарни Франц-Іосифа коло зелїзничого двірця. В наслїдок ceгo буде касарня відповідно приготовлена. Ґр. Сїменьскій-Левицкій довідавшись о тім, віднїс ся до цїсаря з просьбою, щоби, подібно як 1889 року, замешкав в палатї ґрафа в Павлусеві. Цїсар відповів, що не може приймити запросин, бо в ярославскій касарни переведено вже відповідні адаптації і там єсть велика саля на приєми і обіди.
Католицке віче в Кракові зачало ся, як звістно, вчера і буде тревати три днї т. є вчера, нинї і завтра (6 н. ст. липня). Зі Львова виїхали на се віче крім Впреосв. митрополита Сильвестра Сембратовича, також крилошане оо.: Білецкій, Туркевич, Бачиньскій і Пакиж та професор теольоґічного факультету на львівскім університетї о. д-р Бартошевскій. З Перемишля прибув на віче Преосв. епископ Пелеш, а зі Станиславова яко відпоручник тамошної капітули крилошанин о. Сим. Ткачуник. Як ми вже доносили мав Впреосв. митрополит виголосити при відкритю віча руску промову а нинї т. є. ві второк відчитає о. д-р Бартошевскій по руски реферат п. з. "Тогочасна школа, єї недостатки і чпособи их усуненя". — Крім плєнарних засїдань віча відбудуть ся також засїданя секцій, в котрих будуть читати ся різні фахові реферати. Секцій таких буде 8, а то: шкільна, католицко-церковна, промислово-економічна, рілнича, наукова, костельної музики, штуки, журналістики і літератури. Bсї реферати в секціях будуть виголошувати виключно Поляки і по польски. Комітете вічевий рішив не тикати на зборах справи о положеню католицкої церкви в Россії. — По скінченю нарад віча т. є. в четвер вечером відбуде ся спільний пир, в котрім може кождий брати участь, хто зложить 3 зр. 50 кр.
На дві стіпендії по 1000 зр. річно з фундації, утвореної зі складок в цїлім краю на памятку 25-лїтних роковин вступленя на престол цїсаря Франц Іосифа розписує видїл краєвий конкурс. Стіпендії ті призначені для молодежи, що покінчила студії університетскі з відзначаючим ycпixoм і хотїла би удати ся на дальшу науку до заграничних заведень. Народність кандидата і віроисповіданє не роблять різницї. Стіпендії будуть виплачуватись в двох піврічних ратах, перша при виїздї стіпендиста за границею, а друга з кінцем першого півроку. Стіпендії надає цїсар на предложеня видїлом краєвим терно.
Новий подїл сїти зелїзничої в Галичинї наступить від 1 липня 1894, а то в наслїдок утвореня третої дирекції зелїзничої в Станиславові. До сеї нової дирекції будуть належати шляхи: Сучава-Львів, буковиньскі і коломийскі зелїзницї льокальні та шляхи: Станиславів-Гусятин і Станиславів-Вороненка. До дирекції львівскої будуть належати шляхи: Броди і Підволочиска до Ряшева (включно), Ярослав-Сокаль, Перемишль-Мезе Лаборц і Львів-Лавочне. Прочі шляхи підлягали би дирекції краківскій.
Крадїж на почтї. Дня 2 н. ст. липня украдено з бюра почтового в Кракові 2000 зр. Крадїж сповнено в полудне коли зачинено головну передну браму. Виновник дістав ся до бюра з подвіря і підваживши дверцї скриночки грошевої забрав гроші і утїк. Доси ще не віднайдено злодїя.
Експедиторки почтові і телєґрафістки. Дирекція почт і телєґрафів оповіщує: Наколи число yквaлiфiкoвaниx експедиторок почтових і телєґpaфiчниx перевисшає о много число женщин пoтpiбниx до сеї служби, видить ся дирекція почт і телєґрафів спонуканою, як в интересї остаючих тепер без занятя і дармо глядаючих за посадами маніпулянток, так і в интересї служби, здержати аж до зміни обставин дальше приниманє нових кандидаток. — Всякі поданя вношені в тій справі будуть петенткам звернені.
Дѣло
05.07.1893