Здає ся, що найбільше в цій війні потерпіло село Жапалів, чесанівського повіту, бо цїле зістало спалене до тла. Село чисто українське з виїмком кількох родин латинського обряду, котрі цїлком не почувають ся Поляками, бо навіть й говорити по польськи не вміють. Як вже сказано, село спалене зовсїм, а нещасні люде сидїли через два роки по ямах та будах. Вкінци почалась робота коло відбудови краю. В Жапалові було можна зараз помітити всю відбудову. І так в першій мірі почато "відбудовати школу "Т.S.L." для тих кількох родин латинського обряду. Відтак спроваджено до костелика польського священика шовінїста і почато відбудовувати для него плєбанію, стодолу і стайню. Це все робило ся і робить ся дуже скоро. Заходить тепер питанє, за які гроші се всe "відбудовує ся", коли висше згаданих будинків перед війною зовсїм не було. А тепер пригляньмо ся, як відбудовують ся селянські і державні та краєві будинки. Caляни полишені всякої помочи, почали самі відбудовувати ся. Одні вже повиставляли собі хати, а инші сидять ще в провізоричних. Однак найсумнїйше представляє ся справа з місцевою школою. Школа, яка коштувала перед війною 10.000 К., тепер гниє і марно пропадає. Дїти вже чотири роки бeз науки. Деякі селяни посилають свої дїти на науку до сусїдного села Ришкової волї, але їх небогато. Инші дїти виростають в темнотї і навіть нїхто не думає лихови зарадити. Можна сподївати ся, що коли на феріях Поляки зачнуть науку в своїй школї, а місцевої державної школи не буде, то селяни Українцї будуть приневолені посилати свої дїти до польської школи. Отже зібравши се все, можна сказати, що в українськім селї будує ся Польща при помочи терору польського священика, що страшить людий судом, як що вони не будуть до него і дома говорити по польськи. Не знати, що на се все місцевий гр.-кат. священик, член місцевої шкільної ради о. Федонович?
Дїло
28.06.1918
