Відень, 2 липня 1893.
Вчера вечером відбула ся в замкненім льокали одного з тутешних pecтоpaнів приватна нарада членів розвязаного товариства "Січ". Зібранє було ограничене на поименно запрошених гостей, отже незголошуване до властей політичних. А запрошено окрім бувших звичайних членів також і давних Сїчовиків, о скілько они перебувають у Відни. Один з них, гофрат Струминьскій був перешкоджений явити ся. Президентом збору вибрано докторанда медицини Бережницкого. Збори тревали чотири години.
На основі ширшого реферату і діскусії ухвалено доходити права через всї инстанції, єсли би того було потрібно. Першій рекурс пійде до міністерства справ внутрішних опісля евентуально жалоба до найвисшого трибуналу адміністраційного, вкінци ще до суду державного о нарушенє горожаньских прав. Але Сїчовики мають надїю, що вже міністерство знесе розпорядженє намістництва. В однім случаю рішив плєнарний сенат найвисшого трибуналу на запитанє міністра справедливости дотично автентичної интерпретації §-у 24-ого закона о товариствах (а на нїм опирає ся розвязанє) так:
"Die im §.24 V. G. vorausgesetzte Ueberschreitung des statutenmässigen Wirkungskreises muss dem Vereine, also jenen Organen zur Last fallen, durch welche der Verein als solcher in Action tritt Statutenwidriges Verhalten einzelner Vereinsmitglieder oder Gruppen reicht an sich nicht aus." (Plenar-Entsch. d. O. G. H. v. 29 Dec. 1891 Z. 15280. Abgedruckt im Verordnungsblatte des Ju stizministeriums.)
На тім так важнім piшеню опре ся рекурс.
Збори именували трох повномочників до веденя цїлої справи з необмеженим повномочієм; вибрано пп. Партицкого, Евг. Левицкого і послїдного голову Яр. Бурачиньского. Пізнїйше полагоджено ще справи формальні, а то що-до ґазет передплачуваних, оплати чиншу за запечатаний льокаль товариства і коштів евентуального процесу.
Судові доходженя в справі демонстрації не виказують нїчого нового. Після кольпортованих і о скілько можна зміркувати досить автентичних вістей судья слїдчій поставив до ради краєвого суду карного внесенє на застановленє дальшого переслїдованя за злочин з §.153 з. к., бо урядовий характер Впреосв. митрополита підчас демонстрації не доказаний і всї обжаловані руководили ся мотивами чисто політичними. Рада прихилила ся до внесеня, однак прокуратор внїс відклик до висшого суду краєвого. Скорість тутешних урядів в полагоджуваню справ причинить ся до того, що мабуть вже сего тиждня западе остаточне рішенє. За той час вісїм москвофілів сидить і дальше в слїдчій вязници, а три остальні москвофіли і пять радикалів не сміють вийти по-за район віденьскій. Вчера мав ректор віденьского університету проф. Людвiґ зажадати, щоби арештованих студентів полишено на вільній стопі. Москвофіли вже мають адвокатів Хорвата д-ра Жіріча і Чеха д-ра Лєноха, а кажуть, що і д-р Дудикевич з Коломиї запрошений. Радикали рішили на случай обжалованя просити антісеміта д-ра Люеґера о оборону.
Льокалю "Буковини" не замкнено, а то тому, що в другій кімнатї містить ся словацке (також по недавнім розвязаню реституоване!) товариство "Tatran". За те поопечатувала поліція шафи, столики, часописи і и., а членам оставшим на воли заказано заходити або задержувати ся в льокали. Зміст розпорядженя розвязуючого "Буковину" незвістний.
Клевчик.
Дѣло
04.07.1893