— читаємо в нїмецких ґазетах віденьских: Безпосередно по події на двірци півночної зелїзницї засуджено в комісаріятї поліційнім двох демонстрантів, Алексевича і Яворского, на кару грошеву по 25 зр. Алексевич мав промову до митрополита а Яворскій підносив передовсїм обиджаючі оклики на митрополита. Здавало ся, що власти будуть уважати цїлу демонстрацію за нерозважне дїло студентске і полишать дальше покаранє відповідне академічному сенатови. Але що демонстрація подїлала сильно на дотичні круги національні і політичні, а навіть порушено єї в делєґаціях, то говорено, що власти згадали потягнути демонстрантів до судової одвічальности. Наступили переслуханя не лиш участників демонстрації, але також і многих инших студентів руских, відтак ревізії по мешканях — і все те довело до увязненя осьмох студентів і відданя их судови краєвому. По-при сїмох студентів увязнений також один 41-лїтний докторанд медицини, бо се він мав бути тим старшим паном, котрого бачено на двірци, як зазивав студентів, щоби ишли до ваґону і "сказали правду" митрополитови. Увязнені отсі демонстранти: Роман Алексевич, правник, числячій 26 лїт; Юліян Яворскій, фільософ, 20 лїт; Михайло Копистяньскій, правник, 20 лїт; Емиль Черлюнчакевич, правник, 20 лїт; Володимир Лаврецкій, медик, 29 лїт; Клим Руденьскій, медик, 21 лїт; Іосиф Крушиньскій, правник, 27 лїт; Володимир Щавиньскій, докторанд медицини, 41 лїт. Против увязнених заряджено слїдство о злочин з §.153 зак. кар. — Слїдство поліційне виказало, що дня 8 червня зійшли ся всї увязнені до каварнї International і нарадивши ся, порішили задемонструвати та подрібно обговорили демонстрацію. З зізнань инших студентів виходить, що в нарадї брало участь десять студентів; лиш один з них противив ся демонстрації, але що не міг переперти своїх поглядів, то прочі ухвалили демонстрацію. Яйцї, когрими обкидано митрополита, були куплені аж в послїдній хвили, коли шайка демонстрантів ишла на дворець. Инші студенти, які були на двірци, не знали нїчого про демонстрацію, бо гадали що йде лиш о прощанє митрополита. Presse додає: Послїдними днями хотїли москвофільскі демонстранти звалити цїлу вину демонстрації на руских студентів-радикалів. Але ті студенти кажуть, що нїчого не знали про демонстрацію, хоч і запрошено их картами кореспонденційними без підпису дня 8 червня в полудне, щоби явили ся на двірци півночної зелїзницї "для повитаня митрополита Сембратовича і пожеланя єму щасливої дороги". — Увязненє демонстрантів постигло несподївано віденьскі круги москвофільскі. В гих кругах говорено ще день перед увязненєм, що слїдство судове буде застановлене (се ж і писано в дописи з Відня до "Галичанина"). Головні участники демонстрації думали, що их не будуть карати з уряду та хиба що найбільше митрополит Сембратович і епископ Куїловскій виточать им приватну жалобу о обиду чести. Увязненя наступили в четвер рано. У кождого студента явив ся комісар поліційний і повідомив єго про увязненє. Сейчас відвожено студентів фіякрами, які стояли перед домами, до суду краєвого. — Характеристику і біоґрафію увязнених подають віденьскі ґазети в сей спосіб: Всї увязнені належать до москвофільского сторонництва. Хоч родом Галичане і по найбільшій части сини руских священиків, говорять між собою лиш по московски, а руска мова так ненавистна им, що волять уживати польскої мови. Студент Яворскій був видалений з ґімназії в Сяноцї (мабуть в Самборі — прим. Ред.) за се, що рускі задачі писав все лиш по московски а на питаня професора, поставлені в часї науки руского язика, відповідав рівнож по московски. Сей Яворскій крикнув рівнож на концертї в честь папи "Тучапи". Тогдї то отець Яворского, рускій священик, був засуджений від митрополита на три днї реколєкцій у Bacилiян за се, що свого сина зле виховав. — Роман Алексевич уходить за горячого приклонника літературної єдности рускої мови з россійскою, а хоч уживає лиш виключно россійскої мови, то лиш дуже слабо нею говорить. — Михайло Копистяньскій се горячій москвофіл. У него найдено много листів, з котрих виходить, що він часто переписував ся з петербургским комітетом благотворительним. Він же і предсїдатель москвофільскої "Буковини". — Правник Іосиф Крушиньскій має дуже бурливу минувшість; був філософом, служив при войску, став резервовим офіциром і активував ся. В часї студій фільософічних був предсїдателем "Академического Кружка". Відтак знов перейшов до резерви. Він то війшов разом з Алексевичем і Яворским до купе митрополита а відтак, коли офіцир від уланів хопив Яворского за обшивку і прикликував поліцію, представляв офіцирови, що таке поведенє не годить ся з станом офіцирским. — Володимир Щавиньскій єсть властиво журналістом і дописувателем многих россійских ґазет. Він учив ся в Йосефінум, а послїдними часами був редактором "Науки". Він уходить за духового проводиря галицких москвофілів; від многих лїт пропаґує утворенє товариства світских Русинів для оборони руско-католицкої церкви перед латінизацією. — Володимир Лаврецкій єсть капрялем від уланів в резерві.
Дѣло
24.06.1893