◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Вісьмох студентів у Відни, членів москвофільского общества "Буковина", котрі взяли участь в нападї на Впреосв. митрополита, увязнено вчера рано і відставлено до суду карного. Суд виточив против них слїдство о злочин з §.153 закона карного, ["Хто урядника, священика, свідка і т. ин. з причини сповнюваня обовязку з розмислом ушкоджує на тїлї, стаєсь виновним злочину тяжкої ушкоди тїла, хоч би ушкода не мала наслїдків наведених в §.152 яко тяжка ушкода."] Арештовані називають ся: 1) Роман Алексевич студент прав, 2) Юліян Яворскій студент фільософії, 3) Копистяньскій студент прав, 4) Черлюнчакевич студент прав, 5) Володимир Лаврецкій студент медицини, 6) Клим. Руденьскій студент медицини, 7) Осип Крушиньскій студент прав і 8) Володимир Щавиньскій, медик. [Два из увязнених — Копистяньскій і Лаврецкій — свояки Впреосв. митрополита.]

Приїзд цїсаря до Галичини. Цїсар приїде до Ярослава дня 2 н. ст. вересня і стане кватирою в касарни Франца Іосифа, де приладжують вже потрібні апартаменти. В Ярославі забавить цїсар дві доби а відтак в міру, як будуть поступати маневри 10-го (перемиского) і 11 (львівского) корпусів, удасть ся до Краківця. В Краківци замешкає цїсар в палатї ґр. Лубеньского; архикнязь Альбрехт і представителї чужих держав будуть мешкати в Грушові. Дня 6 або 7 н. ст. вересня поверне цїсар до Відня.

Львівска рада міска надала презенту вчера на дoвipoчнім засїданю: 1) на yпpaвитeлїв шкіл Корпакови, Завадскому і Кшачковакому, а на управительку женьскої школи им. Конарского паннї Кльос; 2) дальше на старших учителїв одержали презенту: Квятковскій, Боярскій, Балабан, Мильскій, Гутковскій, Шафраньскій, Моник, Новицкій, Мєнсович, Фалькевич; 3) вкінци презенти на старші учительки надала рада пп.: Кампель, Бонковскій-Чержик, Цїсельскій, Папе і Мохнацкій.

Зміна власности. Маєтність Иванівку, в повітї теребовельскім, обіймаючу 2400 мopґів купила від пп. Парнасів п. Флорентина з ґр. Дїдушицких Волневичева за 540.000 зр.

Утопив ся підчас купели в Стрию Бронислав Фiгaвзep, ученик 7-ої кляси ґімназіяльної. Тїла нещастного потопленика ще доси не віднайдено.

В Синевідску вижнім арештовано оногди якогось чоловіка в одежи служби зелїзничої, котрий називав себе Гошовским то Міллєром і оглядав мости на просторі Стрий-Лавочне. Єго підозрівають, що він россійскій шпіон, имовірно длятого, бо говорив по руски.

Намірене самоубійство. Оногди около 6-ої години з рана у Львові на "Підзамчу" стрілив до себе з револьвера 59-лїтний послугач зелїзничій Мавр. Ляхоцкій, отець шестеро дїтей. Причиною була незгода в родинї і нужда. Тяжко раненого відвезено до шпиталю.

До Перемишля заїхали перед кількома днями мурини, племени Шулі, мешкаючого над Нілем в Суданї. Они продукують ся своїми співами, танцями і т. ин. Оногди умерла одному с них 3-тижднева дитина, уроджена в Стрию. Позаяк се була поганка, похоронено єї на окопищи. Родичі єї зложили над гробом жертву своїм богам, убивши чорного барана.

Оповіщенє конкурсу. В шпитали св. Лазаря в Кракові єсть опорожнена посада Директора шпиталю; в цїли єї обсадженя Видїл краєвий розписує сим конкурс. Директор буде побирати річну платню тисяч шістьсот (1600) злр. в. а. (3.200 корон), буде мати право до трьох додатків пятилїтних по триста (300) злр. в. а. (600 корон), і буде обовязаний мешкати в шпитали, єсли в тій цїли дасть ся в будучности узискати отвітне уміщенє; тепер же буде Директор побирати річно шістьсот (600) злр. в. а. (1200 корон) яко релютум на топливо і мешканє, котре повинно находити ся близько шпиталю. Тая посада єсть стала і дає право до емеритури. Поданя о наданє тої посади має ся вносити до Виділу краєвого дальше до 15 серпня ceгo року. До поданя треба долучити метрику хрещеня, взглядно уродженя, коротку житєпись, дипльом доктора медицини і хірурґії, одержаний на однім з університетів Австрийскої Монархії, а також сьвідоцтва, стверджуючі уздібненє кандидата і єго дотеперішну дїяльність в службі шпитальній; условієм одержаня тої посади єсть також знанє краєвого язика. З Ради Видїлу краєвого Королївства Галичини і Володимириї з Вел. Князївством Краківским. У Львові дня 13 Червня 1893.

Дѣло