◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Пос. Навман жертвує Східну Галичину Полякам.

ЛЬВІВ, 20. червня 1918. В недїльній "N. Fr. Рrеssе" поміщена статя нїмецького полїтика пос. Навмана відомого пропаґатора ідеї Середної Eвpoпи, про становище Польщі в Середній Европі. Пос. Навман заявляєть ся за австро-польським полагодженєм польської справи, при чім на його думку Нїмеччина повинна стати на становищи, що до Польщі повинна бути прилучена цїла Галичина, бо "не можна відкрити здібних до житя зародів української адмінїстрації в Австрії".

Як се пос. Навман "добре знає"?!

Акція польських поміщиків.

КИЇВ, 13 червня 1918. Делєґація польських поміщиків на Українї в особі С. Горвата та О. Сованського виїхала до Відня, щоби там повести акцію в цїли задержання в руках польських поміщиків на Українї землї, бо вона являєть ся "національним польським майном".

Підтриманні ceї акції сподїють ся вони з боку офіціяльних австрійських кругів.

"Русскіе" гуляють!

ОДЕСА 15. червня 1918. По всїx українських урядах іде тепер насильна русифікація. Викидають Українцїв урядників, а на їх місце приймають цїлї лєґіони Роciян з кругів "золотої молодїжи" обох полів, які анї слова не вміють по українськи і до українського народу та його мови почувають тільки страшну ненависть.

Сі "русскіе" свобідно орґанізують "отряды для возсоединенія Россіи" в Київі, Одесї (вписи приймають ся в гостинници "Владивосток") і по всїх більших містах. Українцї думали, що сї "атряды", се дїло держав антанти, одначе самі Москалї-офіцири хвалять ся, що вони роблять се з відома Нїмцїв і при їх матеріяльній допомозї. Мало б се бути дїйсно правда?

З арештами українських дїячів дійшло вже до того, що навіть самостійник д-р Луценко, особистий приятель Скоропадського, мусїв втїкати з Київа перед арештованєм.

Дїло