◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Дѣло, 20.06.1893

Новини

"Львівскій Боян", "Руска Бесїда" і "Клюб Русинок" устроює в недїлю дня 25 н. ст. червня при участи музики 24-го полку товариску прогульку до Рудна. Відїзд зі Львова о годинї 4-ій мін. 13 з полудня а поворот о годинї 9-ій мін. 27 вечером після годинника львівского. — Вступ до лїса 10 кр. З огляду на ту прогульку взиває видїл "Львівского Бояна" всїх своїх дїйстних членів, щоби точно і в комплетї зібрались в четвер о годинї 7-ій вечером на вправи хору мішаного в комнатах "Рускої Бесїди". В. Ш.

Товариство "Просвіта" видало за місяць липень книжочку під заг. "Свояки" образок з житя, написав Стефан Пятка. Сими днями почне ся розсилати членам тая цїкаво написана повістка з житя народного.

Перемиске віче в справі реформи виборчої відбуло ся в недїлю не в сали ратушевій, бо бурмістр єї відмовив, лише на т. зв. "Айскеллєрі". З запрошених послів явив ся на вічу лише пос. д-р Антоневич; пос. Левицкій надіслав, як звістно, прихильне для загального голосованя письмо; пос. ґр. Козловскій і пос. д-р Дворскій, член лївицї соймової навіть нїчого не відповіли. Зборам проводив Чич. Першій промовляв д-р Антоневич по польски і зазначив, що годить ся на загальне голосованє та що буде єго всюди домагати ся і підпирати. Однако звернув увагу зібраних, що мусять рішучо домагати ся того права, але лише дорогою законною. По д-рі Антоневичу промовив селянин Новаковскій по руски, заявив ся за загальним правом голосованя і за ширенєм між народом сїльским правдивої просвіти, бо лише в той спосіб селянин прийде до самопізнаня і зможе встоюватись за свої права. Вкінци референт Нахер зі Львова подякував пос. Антоневичеви за підпору змагань до заведеня загального голосованя, відчитав письмо пос. д-ра Левицкого і внїс, щоби приймити анальоґічну резолюцію як у Львові та переслати сю резолюцію послам д-рови Антоневичеви і Левицкому. Резолюцію принято одноголосно.

Огнї. В недїлю дня 18 н. ст. червня в само полудне вибух в Стрию огонь в жидівскій парни т. зв. "мікві". Огонь обхопив 4 жидівскі доми і знищив их. На ратунок прибула огнева сторожа зелїзнича і сїльска сторожа огнева зі Стрілкова. По довших заходах удало ся огонь угасити. Причиною огню було хибне устроєнє коминів в лазни.

Студента Алексевича, одного з участників нападу на Впреосв. митрополита у Відни, глядає — як доносить Gazeta Narodowa — бобрецкій суд повітовий за якійсь злочин кримінальний.

Убійство. В Семаківцях, городеньского повіта, убив тамошний селянин М. В. свою жінку. Прийшовши з коршми до дому і не заставши єї в хатї, почав відтак сварити на неї, а коли она стала оправдуватись перед ним, вхопив єї за коси, звалив до землї, почав бити кулаками, полїном та толочити колїнами. Нещастна жінка, до того ще вагітна почала в єго руках конати. Аж тогдї опамятав ся чоловік, вхопив воловід та xoтїв на нїм повіситись, однак надбігли люде і перешкодили самоубійству а єго самого відставили до жандармерії.

Дефравдація. Прокурист віденьскої ФІрми Роберта Керна, що доставляє зелїзні рури, управитель філії в Короснї Альфред Фішер, здефравдував 24.000 зр. і утїк під покривкою, що виїзджає на відпустку. Фішер був від 8 лїт урядником у Керна і тїшив ся єго довірієм. Имовірно утїк він до Америки. Дефравдант має 28 лїт і говорить по нїмецки, по польски, угорски, француски і анґлійски.

Дрібні вісти. В Перемишли помер Ник. Боярскій инжинер намістництва. — Намістник ґр. Бадені виїхав до Кракова на кінні перегони. — Ректором православної семинарії в Чернівцях именований о. Мих. Драчиньскій. — Бар. Гірш дарував коломийским жидам 25.000 зр. на нову біжницю.

Дѣло