відбули ся вчера в кількох містах всхідної і західної Галичини. У Львові в подвірю ратушевім зібрало ся людей небогато; из запрошених послів нїхто не явив ся; збори сконстатували се криками "ганьба", — лиш посол д-р Кар. Леваковскій надіслав письмо, в котрім заявив ся за загальним голосованєм. Зборам проводив каміняр Желяшкевич з Личакова, а дотичні реферати виголосили: Козакевич по польски а акад. Мик. Ганкевич по руски. Відтак ухвалено таку резолюцію: Скликаний партією соціяльно-демократичною дня 18 червня 1893 і зібраний на ратуши міскім у Львові люд, постановляє: Зваживши, що система репрезентаційна в Австрії єсть без загального права голосованя половинною; зваживши, що цїлі маси народу позбавлені можности виповідати свою волю, що важне і обовязує загал горожан; зваживши, що люд яко підвалина суспільности, на котрій посередно і безпосередно спочивають всї тягари сеї будови cycпільної, не має права постановляти о доли устрою суспільного і політичного, а також приймати або відкидати тягари; зваживши, мирне розвязанє нинїшних питань суспільних цїлковито виключене без співучасти широких мас люду в законодатстві — домагаємо ся загального, безпосередного, тайного голосованя до всїх тїл репрезентаційних без різницї пола для кождого горожанина по скінченім 21 роцї житя.
З Перемишля доносить Gazeta Przemyska, що пoc. Вит. Левицкій на запрошенє відповів письменно, що годить ся з внесенєм на загальне голосованє. — В Станиславові — як нам з-відтам пишуть — відбули ся збори соціялістів і радикалів спокійно при участи 300 людей і трьох комісарів староства. Першій бесідник, Поляк [чи не зі Львова?] промовляв гарно і до річи. Другій бесїдник п. Щ. Творовскій повторив то само по руски, держачись предмету. Вкінци забрав слово третій бесїдник, п. М. Павлик, приїхавши сюда на віче з Коломиї, і почав плести смаленого дуба про партії рускі, накидатись на посла Гурука, чіпатись як пяний плота народовцїв руских і "Дѣла". Самі Поляки говорили, що п. Павлик цїлком скривив цїль віча своєю "idee fixe", бо як би не ті "народовцї", то зовсїм инакше виглядала би цїла куля земска... Вкінци принято резолюцію за загальними голосованєм і, на внесенє презідії зборів, ухвалено вотум недовірія "колу" польскому в радї державній за те, що оно противить ся реформі виборчій.
Дѣло
19.06.1893