◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Елєктричний трамвай у Львові. В тій справі відбула ся оногди під проводом віцепрезідента міста Львова д-ра Мархвицкого, конференція з репрезентантами товариства "Загального елєктричного освітленя", котре вибудувало в послїдних часах трамвай елєктричний у Вроцлаві. Репрезентанти згаданого товариства предложили між иншим, щоби зложити спільно з громадою Львова краєве акційне товариство з осїдком у Львові. Проєкт той стрітив найбільше симпатій і обі сторони мають виготовити принціпіяльні точки договору. Елєктричний трамвай мав би бути вибудуваний до 15 н. ст. мая 1894 р. від зелїзничого двірця Кароля Людвика, улицею Сапіги до площи Марійскої, а з відси дальше, на площу вистави. Лінія ж "площа Цлова-Личаків" була би вибудувана до лїта 1895 року.

Про віденьских демонстрантів находимо такі вісти в ґазетах віденьских: Подїя на двірци північної зелїзницї не покінчилась на поліційнім засудї. Від 9 н. ст. червня веде дирекція поліції доходженя і слїдство та переслухано не лиш всїх студентів, котрі брали участь в демонстрації, але також і многих Русинів не-студентів, проживаючих у Відни. Крім того дня 15 н. ст. червня зроблено поліційну ревізію в мешканях многих студентів радикального напряму і забрано много паперів і писем. — Дальші вісти такі: Слїдство поліційне покінчене, а акти віддано прокураторії. Поліція вислїдила 14 участників демонстрації. Рівнож і сенат академічний зарядив дісціплінарне слїдство против демонстрантів. — Як відомо, в кілька днїв по демонстрації москвофільских студентів устроїли демонстрацію хорватскі студенти против делєґата Чернковича. Ото-ж двох хорватских студентів засудила поліція на основі патенту цїсарского з 1854 р. на вісїм днїв арешту, а сенат академічний зарядив против них дісціплінарне слїдство.

В справі реформи виборчої відбуде ся в Коломиї в міскім павільонї дня 18 н. ст. червня віче народне, скликане комітетом зложеним з Русинів, Поляків і жидів. Предметом ухвал буде загальне, безпосередне, тайне право голосованя. До комітету належать між иншими: д-р Кульчицкій, д-р Аллєрганд, д-р Шор, д-р Голлес, д-р Яворскій (секретар маґістрату), д-р Данилович, Адольф Барта (предсїдатель Gwiazd-и), Игн. Микетюк. — Того самого дня відбуде ся таке-ж віче в Станиславі, скликане радикалами. — В тій самій цїли скликала на день 18 н. ст. червня галицка партія соціяльно-демократична збори народні у Львові, Кракові, Подґужу, Новім Санчи, Перемишли, Станиславові, Коломиї і Снятинї. Всюди запрошено до співучасти всї личности, що сприяють тій реформі, а крім того запрошено вже перед тим послів дотичних округів, щоби зазначили свої становища на тих зборах. У Львові прошено в перших днях червня послів Леваковского, Щепановского, Михальского, Романовича, Смольку і Ґольдмана. В Перемишли загощено пп. Левицкого, Дворского, Володим. Козловского і д-ра Антоневича; в Станиславові Гофмокля і Гурика, а в Коломиї Бльоха, д-ра Окуневского і д-ра Вєльовєйского. —Збори львівскі відбудуть ся о годинї 10-ій з рана в подвірю ратушевім.

Послови д-ру Т. Окуневскому доручила панї Озаркевичева з Сїльця під Станиславовом адресу з підписами Русинок з Станиславова і околицї в доказ признаня і подяки за піднесенє в соймі краєвім справи заснованя жіночої ґімназії. На письмі підписалось по-над сто женщин.

Наслїдки повени на покутскім підгірю. Аж тепер коли перестала слота, видно розміри нещастя, яке наробила слота і повінь в косівскім повітї. Від Косова і Кут нема нїякої комунікації в гори. Гуцули перебирають ся пішки верхами за мукою і солею, котрих цїна виносить в Жабю і Устєріках: за корець муки 12 зр., за топку соли 30 кр. Черемош і єго притоки поруйнували дороги до крихти. Скали рушили ся і завалили корито ріки в деяких місцях, так що здавало ся, не мов би з Черемоша хотїло утворитись величезне озеро сягаюче від Кут аж по Чорногору. Хати, загороди, рілї, сїножати, розложені на спадах гір позсували ся в яри і долини. Там, де перше цвили сади і огороди, сторчать нинї голі скали. Можливо, що з повенею сполучилось і землетрясенє, бо Гуцули повідають що: "де-не-де туркотїло" та "єсли було би лїпше загреміло то було би не стало гір".

Самоубійства. Дня 14 н. ст. червня повісив ся в Ходорові 19-лїтний Юрко Калинець, син господаря Якима Калинця. Два рази вже хотїв собі Юрко відобрати житє, але все єму перешкоджено. Причиною самоубійства мало бути нелюдске поведенє вітця і мачохи з Юрком, котрого обоє виганяли з дому. В тій справі заряджено слідство. — В Чернівцях наміряв відобрати собі житє ученик 7-ої кляси ґімназіяльної Ґольденберґ. Він вистрілив до себе на улици з револьверу. Положенє молодого самоубійника безнадїйне.

Нещастна пригода. Сими днями експльодувала в Щирци, в самім середмістю нафта в пивници, при чім потерпіло двох жидів страшні попареня. В наслїдок того вибух огонь, котрий угашено обложивши пивницю болотом. Попарених жидів перевезено до львівского шпиталя. Лише завдяки енерґічній помочи не розширив ся огонь і не знищив міста. Треба би бажати, щоби власти усунули такі склади нафти з середмістя на місця більше відповідні і безпечнїйші.

Женщина — адвокатом. В Америцї в Чікаґо допустив недавно суд першу женщину, паню Міру Брадвель, до виконуваня практики адвокатскої при всїх судах Сполучених Держав північної Америки. Панї Брадвель віддала ся за адвоката і спільно з чоловіком веде канцелярію. При тім єсть редакторкою знаменитої правничої анґлійскої часописи Legał News. Як бачимо, доперва при кінци ХІХ-ого столїтя осущують ся слова "... і сотвори Бог єму [адвокатови] помощницу". — Слободан.

Велика спадщина. Недавно помер в Трієстї найбогатїйшій тамошний купець Яков Брунер і лишив своїм спадкоємцям 22 міліони зр. Показало ся, що єго родина перебуває в ярославскім повітї, а именно три братаницї Анна і Савина Бруннер замешкалі в Ярослави і Марія з Брунерів Вокальова замешкала в Вязівници. Спадкоємцї, котрі мають жити бідно поробили вже кроки, щоби поинформувати ся близше о сїй великій спадщинї.

Дрібні вісти. Консервативна ґазета Kurjer Polski, виходяча з початку лише в Кракові, а від минувшого року ще й у Львові, звинула своє видавництво у Львові. — В Смольнї коло Бродів помер россійскій консуль Фридрих de Ебергард в 68-ім роцї житя на рака. Консуль був на відпустцї. — В Парижи помер оногди нагло кн. Александер Любомирскій на удар серцевий підчас виміни грошей в Societe generale.

Дѣло