◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

 

Руско-народний театр під управою "Рускої Бесїди" переїхав в середу 14 с. м. з Устрик до Перемишля і там дасть перше представленє в суботу 17 с. м.; виставлена буде оперета "Запорожець за Дунаєм". Не cyмнївaємo ся, що Bп. Публика руска з Перемишля і околицї щиро повитає сю вість і сердечно буде відноситись до рідної сцени.

 

П. Николай Сабат син священика з Тисьменичан, був вчера в авли університету львівского промований на доктора фільософії. Д-р Н. Сабат — як довідуємо ся — вибираєсь в цбїли дальшого образованя до Берлина і инчих заграничних університетів.

 

Радикальне віче відбуде ся в недїлю дня 18 н. ст. червня в Снятинї. Проґрама нарад обіймає: 1) нараду над заведенєм загального голосованя і 2) над реформою закона громадского. На відозві скликуючій віче підписані: Ол. Бурачиньскій, Мих. Крикливець, Ант. Савкевич, Стеф. Дутчак, Ол. Мартович, Ив. Сандуляк і Кирило Трильовскій.

 

Повени. До відомости селян, потерпівших від повеней в околицях Станиславова подаємо, що після вістей з Станиславова, де будує ся кільканацять каменяць рівночасно, даєся там учувати великій брак робітників денних спосібних до рискаля або тачок. Плата такого робітника виносить там по 70 кр. денно, а робітники особливо коли би наймались партіями, могли би мати в числї 100 чоловіка при будовах, і 100 чоловіка при цегольнях, заробок постійний через цїле лїто по 50 до 70 кр. а при вправі і більшій.

 

Віче промислове. Оногди прибув з Відня до Львова звістний антісемітскій посол п. Шнайдер, щоби нарадитись з тутешними промисловцями в справі скликаня віча промислового. Зі Львова поїде п. Шнайдер в тій самій справі до Черновець і Сучави.

 

З кругів судівництва. Gazeta urzędnicza, орґан посвячений интересам урядничим, помістила в послїднім числї статью, в котрій доносить яко певну вість, що в львівскім окрузї судовім заходить небезпечність численних т. зв. Eiuschub-ів, котрі пошкодять в великій мірі авансам теперішної молодежи судової. Тота вість викликала велике огірченє в интересованих кругах, бо се було би великою кривдою для тих, що служачи довшій час в судї, були би випереджені в авансї урядниками инших дикастерій, котрі не відбували судової авскультантури о голодї і холодї.

 

Самоубійство в кocтeлї. У Відни в костелі св. Стефана застрілив ся в сповідници 45-лїтний вдовець, урядник. Назвища не подають часописи. Архіепископ Анґерер посвятив зараз на ново костел. Дневники віденьскі пригадують, що в роцї 1891 застрілив ся в тім самім костелї прибувшій з Нїмеччини книгар Шустер.

 

Двацять і пять лїтний ювілей докторскій обходить тепер перша женщина що стала доктором медицини — панї Н. Шушлова. Єсть она дочкою міщанина з Нижнього Новгорода, ґімназію скінчила в Петербурзї, там також слухала хірурґії, а медицину скінчила в Швайцарії. Ще підчас університетских студій видала она друком знатну працю фізіольоґічну, а опісля цїлий ряд строго научних розправ. — Слободан.

 

Дѣло

 

15.06.1893

До теми