У Львові, дня 14 н. ст. червня 1893.
На интерпеляцію посла Романчука в справі неґації руского язика ц. к. урядами відповів правительственний комісар в соймі так, що міг Русинів вдоволити. З відповіди єго виходило, що в интенції правительства краєвого не лежить — кривдити рівноуправнений краєвий язик рускій, і що правительство нїби наглядає, щоби власти права язика руского шанували.
Ся відповідь правительственного комісаря, — теорія. А в практицї-ж як оно виглядає то "шанованє" прав краєвого язика руского?
Ось вам примір.
Дня 17 н. ст. мая с. р. до ч. 34. предложила зверхність громадска з Перепельник в повітї золочівскім свідоцтво моральности і маєткового стану дезертира инфантериста 80-ого полку піхоти в рускій мові і руским письмом.
На те одержав начальник громади ось-таке візванє від ц. к. староства:
"L. 16301.
Do Zwierzchności Gminnej w Perepelnikach.
Polecam Zwierzchności gminnej na sprawozdanie z dnia. 17/5 1893 L 34. i odnośnie do mojego rozporządzenia z dnia l3/5 1893 L. 13920 [написане по польски на нїмецкім комунікатѣ без означеня, в якім язицї має видатись свідоцтво моральности], ażeby natychmiast wygotowała w języku niemieckim świadectwo moralności i stanu majątkowego dla infanterzysty Jwana Hnatiuka z Perepelnik i postarała się o potwierdzenie takowego przez dotyczący Urząd parafialny.
Świadectwo to ma naczelnik gminy osobiście przynieść [отже за кару піхотою три милї!] do tutejszego Ck. Starostwa do 3 dni pod rygorem wysłania posłańca karnego na koszt jego.
Nadmieniam, źe wszelkie dokumenta dla spraw wojskowych muszą być wygotowane w języku niemieckim.
Złoсzów dnia 27 Maja 1893.
C. k. Starosta Roder m. p."
Ha ce dictum acerbum ц. к. старости Poдера відписав начальник громади, що після артикулу XIX. основних законів державних єму вільно видати свідоцтво по руски, бо єго громада замешкана самими Русинами, нема анї одного Нїмця, нїхто в громадї по нїмецки не уміє, і ц. к. правительственний комісар дня 15 мая с. р. в соймі признав, що руска громада має право урядувати по руски. Дальше начальник громади заявив, що вносить одночасно жалобу в сїй справі до ц. к. намістництва і має в Бозї і в Монарху надїю, що ц. к. намістництво єго від кари увільнить.
Свідоцтво руске затримав ц. к. староста у себе, а хотяй доси карного післанця ще не прислав, то все-таки можна побоювати ся, що честний начальник рускої громади, обстаючій за правами краєвого руского язика, готов потерпіти, бо п. Родер рахує ся до старостів т. зв. "енерґічних".
На такі то стражданя наражений у нас начальник рускої громади за урядованє в рускім язицї. Марне свідоцтво моральности написане по руски каже єму ц. к. староста писати по нїмецки [отже насамперед наражує єго на страту часу і на кошт, бо той мусить шукати Нїмця і за написанє свідоцтва по нїмецки Нїмцеви з своєї кишенї заплатити] а потім каже єму то нїмецке свідоцтво "osobiście przynieść" [не przywieźć], отже три милї бити ногами!
Цїкаві ми дуже: що на то скаже п. намістник і що скажуть польскі дневники! Чи може оно — tak powinno być, а начальник громади може wichrzyciel?..
Дѣло
14.06.1893