◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Свято Божого Тїла відбуло ся у Львові з звичайним торжеством. Впреосвящений митрополит відслужив в Успеньскій церкві архієрейске богослуженє з крилошанами і при гарнім співі питомцїв духовної семинарії. По заамвонній молитві двигнув ся обхід з св. Дарами наоколо ринку в супроводї процесій всїх львівских церквей. Почетну сторожу творила компанія 55-ого полку, а зі сторони властей явив ся академічний сенат, віцепрезідент намістництва Лідль, віцепрезідент міста Мархвицкій і директор поліції Кшачковскій. Натомість в сегорічнім торжестві не брали участи нї намістник ґр. Бадені, нї краєвий маршалок кн. Сангушко. Мусимо піднести і се, що в часї обходу всї жиди позамикали свої склепи, лиш христіяне немов остентативно не замикали торговель. Між иншими христіяньска фірма книгарска Сайфарта і Чайковского стояла отвором через цїлий час обходу з св. Дарами.

Впреосв. митрополита відвідав також намістник ґр. Бадені в суботу пополудни і мав з ним довшу розмову. Нинї Впреосвящений віддає візити різним особам, котрі Єго почтили в суботу.

Для навіщених повенею в Галичинї дарував цїсар 1000 зр. підмоги, а для Буковини 10.000. зр.

Зміна власности. Маєтність Милятин, місцевість широко звістну з відпустів і прощ до икони Исуса Хр., обіймаючу около 1500 морґів, купив від дотеперішного властителя Ст. Лодиньского презес банку краєвого Ин. Богдан за 308.000 зр.

П.А. Чернавскій, різбар у Львові, зробив два престоли в стилю barocco до костела св. Магдалини у Львові. Ми мали нагоду оглядати сю роботу і з приємностію констатуємо що виготовленє єї свідчить о великій спосібности молодого різьбаря. Длятого можна п. Чернавского сміло поручити Всч. Духовеньству і всїм замавляючим роботи різьбарскі.

З Мединич доносять про таку пригоду: В селї Горуцку відбувало ся дня 1 н. ст. червня весїлє у Микити Андрійчука. На весїлє прийшов Василь Пікулик, 18-лїтний паробок. Підпив собі і учепив ся гостя весїльного, паробка Теодора Дудича, упоминаючись єго о якихсь 4 кр. Не вислухавши, що на се Дудич скаже, витягнув Пікулик ніж з кишенї і зранив Дудича тяжко в груди. Напастника увязнено і тепер переводить ся справа в мединицкім судї.

Град. В Русові, повіта снятиньского, упав такій град, що ще на другій день покривав поля грубою верствою. Грім убив там на поли одного селянина.

Повени. Від дня 8 н. ст. червня почали води опадати. Тепер представляють ся в цїлости спустошеня повени. Нещастє навістило 24 підкарпатских повітів, а шкоди идуть на міліони. Дуже зле заповідає ся сей рік.

Огнї. В Козові згоріла від грому дня 28 н. ст. мая хата господаря Іос. Фриги. — В Побережи, станиславівского повіта, упало жертвою огню 8 селяньских господарств; шкода, в части обезпечена, виносить 13.000 зр.

Новий лїк на рака. Д-р Пачев, один з найлїпших лїкарів в Москві, винайшов новий спосіб лїченя рака і наміряє предложити єго парискій академії медичній. Він каже, що своїм средством вилїчив цїлковито дві женщини, котрі мали рака в грудях і глядали безуспішно пільги у найславнїйших лїкарів париских і берлиньских. Средство винайдене д-ром Пачевом єсть дуже просте, бо д-р Пачев не записує недужим на рака нїчого иншого крім сїрчаних купелей парових. В такій купели мусить недужій що день сидїти по дві години. В кількох случаях мав д-р Пачев сконстатувати цїлковите вилїченє вже по 10 днях.

Курс кутя коней. Дирекція ц. к. школи ветеринарії у Львові подає до відомости, що другій 6-місячний курс кутя коней 1893 р. у Львові відбуде ся в речинци від 1 н. ст. липня до 31 н. ст. грудня 1893. Ковальскі челядники, наміряючі вписатись на згаданий курс винні явитись лично дня 30 н. ст. червня і 1 липня 1893 в канцелярії дирекції і предложити: 1) свідоцтво окінченої з добрим успіхом народної школи, і 2) свідоцтво правильно відбутої науки ковальского ремісла і по крайній мірі 2-лїтної челядничої практики.

Виключенє. З краківского університету видалив сенат академічний дня 3 н. ст. червня на три півроки шкільні С. Гекера студента І. року фільософії і Тадея Реґера студента І. року фармації. Причиною видаленя — як каже засуд сенату — була безнастанна аґітація, невідповідаюча становиску студентів і забираюча им богато часу, так що можна би сказати, що задачею их житя було аґітувати. Супротив того, як пишуть з Кракова, оба видалені були дуже пильними учениками і поздавали знаменито испити.

Дѣло